«Добре. Чекаю файли». Настав день ікс. Женя не знаходила собі місця від хвилювання. Якщо менти не візьмуть банду на гарячому, Влад вирахує її в два рахунки й закопає живцем. «Випий валер’янки й не смикайся», — заспокоював її Іван. «Сиди рівно й чекай мого сигналу». «А раптом він пошле шісток, а сам лишиться осторонь?»
«Виключено. Там куш такий, що його жадібність задушить. Він особисто поїде контролювати процес». Час для Жені перетворився на безкінечну муку. Не дочекавшись умовленого дзвінка, вона почала читати молитви. За всіма розрахунками, операція давно мала завершитися. Нерви здали, і вона сама набрала номер адвоката.
«Слухаю», — пролунав у слухавці крижаний голос Івана. «Усе зірвалося?» — похолола Женя. «Чому ти мовчиш?» «Усе минуло як по маслу, просто вилетіло з голови віддзвонитися. Влада і його братків запакували в автозаки», — цілком байдуже відкарбував юрист. «Пробач, я вичавлений як лимон. Будуть новини по зеку — наберу».
Женя відключилася й шумно видихнула. Головного лиходія знешкоджено, але на серці шкребли кішки. Поведінка Івана лякала своєю відстороненістю. Дівчина розуміла його вражене самолюбство, але вона не давала йому хибних надій. Її серце безроздільно належало Олександрові, і жодні золоті гори цього не змінять.
Наступні кілька діб Євгенія провела у вакуумі. Виходити було нікуди, спілкуватися ні з ким не хотілося. Вона смиренно чекала звістки із СІЗО. Зрозумівши, що гордий адвокат не зволить подзвонити першим, вона вирішила проявити ініціативу. Раз уже взявся за гуж, хай доведе справу до вироку. На її жах, абонент виявився поза зоною досяжності.
Промучившись день, Женя зателефонувала його матері. «Здрастуй, Євгеніє», — голос Світлани сочився арктичним холодом. «Чого дзвониш?» «Я щодо Івана. У нього якісь проблеми? Його телефон мертвий уже другу добу», — обережно поцікавилася дівчина. «Ах ти ж зміюка підколодна! І навіщо я тільки пустила тебе на поріг!»
«Тітко Світлано, що відбувається? Поясніть по-людськи, у чому я завинила?» — спалахнула Женя від несправедливих звинувачень. «Хвостом крутила перед моїм хлопчиком! Дала парубкові надію, а потім розтоптала!» — зірвалася на крик кухарка. «Я крутила?» — втратила дар мови Женя. «Він із першої хвилини знав, що я заручена! Я жодного разу не дала приводу!»
«Бачити тебе більше не бажаю. Син звільнився й поїхав. Велів передати, щоб ти забула його номер і сама витягала свого кримінальника», — виплюнула слова жінка й кинула слухавку. Женя впала на стілець, обхопивши голову руками. Усе скінчено. Іван дезертирував, так і не дотримавши клятви. Колосов влаштує свято, дізнавшись, що ніхто більше не шантажуватиме його аудіозаписами.
«За що мені все це?» — беззвучно ридала Євгенія. «Чому довкола самі зрадники? Карма в мене така, чи що?» Різка трель мобільного змусила її підскочити. На екрані висвітився номер Колосова. Дівчина запанікувала, не уявляючи, як вести діалог із колишнім чоловіком-садистом. Що він зробить, дізнавшись, що вона лишилася без захисту адвоката?
«Слухаю», — убитим голосом промовила вона. «Женю, ви куди зникли?» — бадьоро спитав Роман. «Я Вані вже телефон обірвав, а він наче крізь землю провалився. Обіцяв прислати своїх технарів розібратися з жучками. Треба ж з’ясувати, хто цю гидоту мені в кабінет притяг». «Я без поняття. Я взагалі нічого не розумію…»..
