У серпні 2019 року норвезьке дослідницьке судно «Харальд Хардероде» виконувало плановий маршрут уздовж східного узбережжя Гренландії. Це була цілком звичайна експедиція з моніторингу льодовиків, яка не віщувала нічого незвичного. Але саме того дня один із членів команди, молодий гляціолог Ерік Стрьом, навів тепловізійну камеру на великий айсберг, що повільно дрейфував приблизно за двісті метрів від борту.
Він дивився на екран кілька секунд, а потім тихо сказав своєму колезі лише одну фразу. «Підійди сюди й подивися на це сам», — промовив дослідник. На екрані тепловізора всередині масиву льоду проглядався чіткий прямокутний силует.
Це була не природна тріщина і не повітряна бульбашка, а щось із рівними кутами, чого в айсбергу бути не мало. Капітан судна спершу поставився до цієї дивної знахідки вельми скептично. Айсберги іноді захоплюють каміння, уламки скель і навіть масивні стовбури дерев.
У цьому не було нічого сенсаційного, тому капітан наказав команді зафіксувати координати й продовжувати маршрут. Але молодий дослідник Стрьом ніяк не міг заспокоїтися. Він провів перед монітором кілька годин, уважно порівнюючи знімки з різних ракурсів.
І що довше він дивився, то менше цей об’єкт нагадував випадковий уламок породи. Силует був надто правильним, надто симетричним, і за певного збільшення з обох боків від центрального корпусу вгадувалися витягнуті, злегка скошені форми. Ці незвичні форми дуже нагадували літакові крила.
Стрьом запросив офіційний дозвіл використати дослідницький дрон для обльоту айсберга, і йому дали згоду. Дрон швидко піднявся в повітря й почав плавний обліт на малій висоті. Те, що з’явилося на записі, змусило миттєво замовкнути всю команду, яка зібралася в рубці.
Усередині айсберга, не на поверхні, а саме всередині, вмерзлий у лід на глибині кількох метрів, перебував справжній літак. Це були не уламки й не окремі фрагменти зруйнованого корпусу. Це був цілий літак із хвостовим оперенням, крилами й фюзеляжем, який, попри всі пошкодження, зберігав упізнавану форму.
Капітан негайно зв’язався з норвезьким береговим командуванням, щоб доповісти про ситуацію. Точні координати загадкової знахідки оперативно передали керівництву. Айсберг узяли під суворе спостереження, а вже за дві доби до місця дрейфу вирушило друге судно з водолазами та додатковим обладнанням.
Перше запитання, яке логічно поставила собі кожна людина на борту, стосувалося походження цього літака. Форма хвоста, характер крил і загальні пропорції чітко вказували на немодерну машину. Один із членів екіпажу, який серйозно захоплювався історією авіації, вимовив уголос те, про що вже думали інші.
За його фаховими словами, ці обриси дуже нагадували американський бомбардувальник часів Другої світової війни. Можливо, це був легендарний B-17 або щось дуже близьке до нього за конструкцією. Це несподіване відкриття докорінно змінювало абсолютно все.
У роки Другої світової війни тисячі літаків союзників регулярно виконували бойові польоти над Північною Атлантикою. Багато з них безслідно зникали в цьому суворому регіоні. Частину збивав противник, а частина просто зникала в умовах жорстоких арктичних штормів — без сигналу, без слідів і без пояснень…
