— сказав він. — Диво було не тільки в тому, що Катя повернула Іллі зір. Диво було в тому, що вона повернула нам усім здатність любити по-справжньому.
Катя притиснулася до плеча Іллі.
— Я все життя шукала своє місце в цьому світі. Думала, що моя місія закінчилася в той день на площі. Але тепер розумію: вона тільки почалася. Моя місія — бути з вами, любити вас і передавати цю любов далі.
Ілля поцілував її в скроню.
— А моя місія — щодня нагадувати тобі, як сильно я тебе люблю і як вдячний долі за кожен момент, проведений з тобою.
Маленька Надія потягнулася ручкою до лавки, і Катя посадила її на те саме місце, де колись все почалося.
— Коли вона виросте, ми розповімо їй цю історію, — сказала Катя.
— Розповімо про те, як її батьки зустрілися. Про диво, яке змінило все. І про те, що справжня любов не знає кордонів, — додав Ілля. — Не знає різниці між багатими і бідними. Вона просто є.
Вони сиділи на лавці, обнявшись, спостерігаючи, як їхня донька тягнеться до сонячного світла. І в цей момент здавалося, що весь світ наповнений світлом і теплом.
Тому що дива не закінчуються. Вони продовжують жити в тих, хто в них повірив. Вони передаються з покоління в покоління, від серця до серця. І ця історія — історія про те, як боса дівчинка з дитячого будинку зустріла сліпого хлопчика з багатої сім’ї, і як їхня зустріч змінила не тільки їхні життя, а й життя всіх, хто їх оточував. Історія про те, що справжнє багатство — не в грошах, а в здатності любити і допомагати. Історія про те, що іноді достатньо простягнути руку незнайомцю, щоб змінити його долю назавжди. Історія про те, що найсильніші почуття народжуються з найпростіших вчинків — з доброти, віри і бажання зробити світ трішки кращим.
Фонд «Фонд Каті» продовжує працювати і донині. Ілля і Катя керують ним разом, допомагаючи тисячам дітей. Олексій, навіть у похилому віці, продовжує брати участь у справах фонду, кажучи, що це дає йому сенс життя.
А на тій самій площі, на тій самій лавці під старим каштаном, люди досі залишають квіти. Тому що всі знають: тут сталося диво. Диво любові, віри і надії. І кожен, хто проходить повз цю лавку, на мить зупиняється і думає: а раптом і в моєму житті станеться диво? Раптом і мені зустрінеться та людина, яка змінить все?
Тому що дива трапляються. Кожен день. Тут і зараз. Потрібно тільки вміти їх бачити.
Коментування закрито.