На щастя, за кілька болісних місяців крига у стосунках старшого покоління почала потроху скресати. Ірина усвідомила, що її любов до Олексія Дмитровича сильніша за образу, відмовилася від ідеї руйнувати родину й викликала чоловіка на відверту розмову. Чоловік, зі свого боку, твердо стояв на тому, що роман із Надією був лише дурною помилкою молодості, яка не має нічого спільного зі справжніми почуттями.
Він усіма силами намагався донести до дружини, що цей швидкоплинний зв’язок не несе загрози їхньому шлюбу. При цьому Олексій Дмитрович щиро хотів брати участь у житті нововіднайденої доньки й сподівався, що Ірина зможе прийняти Олену як падчерку. На його величезне полегшення, жінка виявила мудрість і заявила, що не заперечує проти їхнього спілкування, тим паче що діти вже прийняли свій новий статус.
Життя поступово входило в нормальне русло: Вадим представив батькам свою нову обраницю Настю, довівши, що час лікує будь-які рани. Сердечні справи Олени теж пішли вгору, що стало справжнім бальзамом на душу для Надії Вікторівни, якій із величезними труднощами вдалося повернути довіру доньки. Одного прекрасного дня, зібравшись учотирьох, Вадим запропонував Олені, Насті й Іванові зіграти подвійне весілля, щоб відзначити початок нового життя.
Цього разу вони вирішили влаштувати грандіозну вечірку, запросивши не лише родичів, а й усіх університетських друзів. Старше покоління з захватом підтримало цю ініціативу, щиро радіючи тому, що їхні діти нарешті здобули заслужене щастя. Олексій Дмитрович зробив молодятам воістину царський подарунок, вручивши кожній парі ключі від просторих і затишних квартир.
Батько з усмішкою зауважив, що для старту сімейного життя цієї житлоплощі буде цілком достатньо, а далі вони зможуть розширитися самостійно. На своє друге одруження Олена обрала вбрання з глибоким вирізом, сміливо демонструючи ту саму родимку у формі зірки. Тепер цей природний знак здавався їй не естетичним дефектом, а справжнім янголом-охоронцем…
