Коханці ретельно конспірувалися, уникаючи чужих очей і припиняючи будь-які приводи для університетських пліток. Олексій Дмитрович панічно боявся ранити почуття своєї дружини Ірини, яка боготворила його й навряд чи змогла б пережити зраду. Тепер же помилки молодості наздогнали його в найневідповідніший момент, і як розплутати цей вузол, він зовсім не уявляв.
Повернувшись до свого особняка, глава родини прямісінько попрямував до дверей кімнати Вадима й наполегливо постукав. На той час хлопець устиг виспатися, трохи заспокоїти розхитані нерви й узяти себе в руки. І хоч моральних сил для серйозних розмов у нього не було, ігнорувати рідного батька він не мав права.
Їхній діалог виявився коротким, але неймовірно змістовним, миттєво розставивши всі крапки над «і». Випереджаючи логічні запитання батька, юнак глухим голосом повідомив про велетенську родимку на грудях своєї молодої дружини. Він уточнив, що ця родима пляма має форму ідеальної зірки, точнісінько повторюючи ту, що була в його покійної бабусі Лаури Григорівни.
Вадим нагадав батькові, як сильно покійна бабуся комплексувала через цю мітку і як щиро раділа, що онукові ця генетична аномалія не передалася. Хлопець із розпачем в очах запитав батька, чи усвідомлює він, що подібні збіги в природі просто неможливі. Олексій Дмитрович анітрохи не здивувався здогадливості сина, адже інакше той не покинув би шлюбне ложе в такому панічному стані.
Відчуваючи величезний тягар провини, чоловік почав щиро просити пробачення у своєї зламаної дитини. Він картав себе за те, що допустив цей союз, чудово знаючи про свій давній роман із матір’ю нареченої. Батько зізнався, що мав прорахувати всі ризики й виявити пильність, благаючи Вадима спробувати його пробачити.
А втім, із сотень студенток усього інституту Вадим вирізнив саме Олену, закохавшись у неї без пам’яті з першої ж секунди. У якийсь момент юнак усвідомив, що його існування втрачає будь-який сенс без цієї приголомшливої дівчини. Він смертельно боявся, що хтось інший може завоювати її серце, і поспішив зізнатися їй у своїх глибоких почуттях.
На величезну радість Вадима, Олена відповіла йому взаємністю майже одразу, що неймовірно окрилило закоханого студента. Йому кортіло повести її під вінець, щоб створити міцний осередок суспільства ще до отримання омріяних дипломів. Життя здавалося йому ідеальним: попереду маячили чудова кар’єра, стабільність і любов найпрекраснішої жінки на світі.
Юнак дякував вищим силам за щедрі дари долі й навіть подумати не міг про прийдешню катастрофу. У період залицянь він поводився як справжній джентльмен, знаючи, що його обраниця вихована в консервативній родині з високими моральними засадами. Модні нині концепції пробних шлюбів і вільних стосунків були абсолютно чужі їхньому традиційному світогляду.
Тепер же ця цнотливість здавалася Вадимові найбільшою помилкою в його зруйнованому житті. Допусти вони близькість до офіційного святкування, вся ця правда випливла б назовні без свідків, пишних суконь і обручок. А тепер їм доведеться пройти через принизливу процедуру розлучення й спробувати склеїти уламки своїх розбитих сердець.
У голові хлопця роїлися моторошні запитання про те, чи зможе він колись покохати іншу жінку так само сильно. Страх залишитися на самоті до кінця своїх днів крижаною хваткою стискав йому горло. Такі самі болісні думки не давали спати й Олені, яка перебувала на межі нервового виснаження після пережитого потрясіння…
