Почувши такі приємні слова, незнайомка залилася густим рум’янцем і тихо відповіла. «А мене звати Наташа. Навчаюся на кухаря-кондитера. Безмежно рада знайомству».
Євген одразу взяв ініціативу у свої руки. «Наскільки я розумію, твій робочий план на сьогодні повністю виконано. У такому разі давай прогуляємося, з’їмо по порції морозива або вип’ємо доброї кави». «Як ти на це дивишся? А то я надто засидівся за підручниками, думки докупи зібрати не можу».
Молоді люди захопилися розмовою й проговорили весь вечір, зовсім утративши лік часу. Їм було настільки затишно й легко в товаристві одне одного, що думка про прощання здавалася нестерпною. Саме з цього моменту й почався їхній неймовірно пристрасний, стрімкий роман.
Євген просто боготворив свою обраницю, постійно називаючи її лагідним сонечком і обдаровуючи розкішними квітковими композиціями. Увечері закохані блукали алеями парку, відвідували кіносеанси й самозабутньо цілувалися на гальорці. Жоден із них уже не мислив свого подальшого існування на самоті.
Стосунки логічно й упевнено рухалися до швидкого одруження. Тим паче, що до отримання дипломів залишалися лічені місяці. До того ж Наташа вже встигла влаштуватися працювати кухарем, застосовуючи свої знання на практиці.
От тільки батьків нареченого перспектива такого нерівного союзу категорично не влаштовувала. Наталія намагалася регулярно бувати в них удома, підтримуючи контакт. Голова родини намагався зберігати підкреслений нейтралітет під час її візитів.
А ось майбутня свекруха не втрачала жодного шансу боляче вколоти дівчину. Жінка постійно сипала незручними, провокаційними запитаннями. Усім своїм поводженням вона відкрито демонструвала крайнє невдоволення вибором єдиного спадкоємця.
У якийсь момент терпіння Жені остаточно урвалося. Він викликав матір на пряму й жорстку розмову. «Мамо, я чудово усвідомлюю, що в тобі зараз говорить банальні ревнощі. Але мої почуття до Наташі щирі, і я маю намір вести її до РАЦСу».
«Якщо ці нескінченні нападки й знущання не припиняться, я просто зберу речі й переїду до неї в кімнату, так і знай. Чому ти так налаштована? Що вона тобі зробила?» — обурювався хлопець. Мати прийшла в справжнє шаленство від такого зухвалого ультиматуму.
«Синку, ну що ти в ній знайшов? Суцільна сіра мишка, та ще й без роду-племені. Розумом явно не сяє, раз цілими днями біля плити стоїть. Навіщо тобі така обуза?»
«Поглянь краще на Олечку, спадкоємицю наших партнерів по бізнесу, вона ж із тебе очей не зводить. Там заможна родина з бездоганною репутацією. Зрозумій же, ця дівчина — птаха нашого польоту!» — не вгавала жінка. Але цілеспрямований студент не бажав слухати жодних доводів і продовжував будувати стосунки з Наташею наперекір усім родичам.
Однак у його характері таїлася одна неприємна риса — патологічні ревнощі. Йому постійно ввижалося, що в будь-якому закладі або просто на вулиці всі сторонні чоловіки відверто витріщаються на його обраницю. Дівчина дуже болісно сприймала ці безпідставні підозри. Вона сотні разів намагалася донести до нареченого, що він — її перший і єдиний чоловік, і ніхто інший їй і задарма не потрібен.
Але одного фатального дня Євген витяг зі своєї поштової скриньки пухкий анонімний конверт. Усередині виявилися ті самі злощасні світлини, на яких його Наталя пристрасно тулилася до якогось бородатого незнайомця. Спалахнув грандіозний, руйнівний скандал.
Розлючений Євген буквально тицяв цими фотографіями просто в обличчя коханій. Дівчина заливалася гіркими сльозами, зовсім не розуміючи причин того, що відбувається, і відчайдушно клялася у своїй вірності. Закохані розсварилися вщент. Наташа затаїла смертельну образу через такі несправедливі звинувачення, адже перед хлопцем вона була абсолютно чиста.
Євген же кипів від праведного гніву й ревнощів, що роз’їдали його зсередини. Він щиро вірив, що кохана жорстоко зрадила його почуття й втоптала їхнє кохання в багно. Так промайнули кілька болісних тижнів.
Поступово юнак почав остигати від пережитого шоку. Він усвідомив, що шалено сумує за своєю Наташею і категорично не здатен жити без неї. Хлопець вирішив піти на мирну розмову й з’ясувати всі деталі в спокійній обстановці.
Однак у ресторані, де працювала його обраниця, на хлопця чекали шокуючі новини: дівчина поспіхом звільнилася. Євген був зовсім збитий з пантелику. Навіщо? Що сталося? Він безупинно набирав її номер, але телефон абонента був вимкнений.
Студент на всіх парах помчав до студентського містечка, але й там на нього чекало повне фіаско. Черговий комендант сухо повідомив, що дівчина поспіхом зібрала речі й виїхала в невідомому напрямку. Ось так просто все й закінчилося.
Сліди нареченої розчинилися остаточно, і всі спроби Жені її розшукати виявилися абсолютно безрезультатними. Молодий чоловік поринув у найглибшу депресію, перетворившись на нелюдимого затворника, чий маршрут обмежувався домом і роботою. Мати ж уміло підливала олії у вогонь, злорадно ятрячі його свіжі сердечні рани.
«Я ж тебе попереджала, що ця безпутна сирота до добра не доведе. Напевно, підчепила собі багатенького залицяльника й упорхнула з ним, викресливши тебе з пам’яті. До речі, я буквально вчора бачилася з Олею».
«Вона пообіцяла зазирнути до нас на вогник. Наполегливо рекомендую тобі звернути на неї увагу. Дівчина — просто завидна партія». І справді, наступного вечора Ольга переступила поріг їхньої квартири.
Батьки дуже тактовно пішли в гості до давніх друзів, залишивши молодь наодинці. Заможна гостя поводилася вкрай упевнено. Вона дістала з сумочки пляшку колекційного вермуту й грайливо підморгнула господареві дому.
«Вітаю, Женько. Сподіваюся, ти в курсі грандіозного плану наших батьків, які твердо вирішили нас одружити будь-якими шляхами. Скажу чесно, я теж не стрибаю від радості з цього приводу»…
