Дзвінок у вхідні двері пролунав раннього ранку — різко, майже чужо в цій тихій квартирі, де зазвичай до полудня не...

Коли я побачив виписку, у мене спершу не було злості — тільки дивна порожнеча, ніби хтось тихо вийняв із грудей...

— Ти злодійка, Анно. І не дивися на мене так, ніби вперше це чуєш. Чашка з недопитим чаєм здригнулася в...

Ранок видався таким нервовим, ніби все місто від самого світанку втратило терпіння. Машини майже не рухалися: одні сердито били по...

Галина Остапівна повернулася додому втомлена, але така осяяна, ніби не два дні тряслася в дорозі, а летіла на крилах. Їздила...