Але вчора, слухаючи образи в передпокої, вона нарешті ухвалила тверде рішення. Вона пообіцяла собі, що не терпітиме такого ставлення більше ані секунди. У винотеці Катя вже чекала за столиком біля великого панорамного вікна.
Коли Анна увійшла, подруга радісно схопилася й неймовірно міцно її обійняла. Вона прошепотіла слова підтримки, сказавши, що дуже пишається таким сміливим вчинком. Анна відчула, як до горла раптом підкочується важкий емоційний клубок.
Вона намагалася згадати, коли востаннє чула такі щирі й теплі слова. Чоловік не говорив нічого подібного ніколи, а від його матері такого не доводилося навіть чекати. На роботі керівництво хвалило лише сухі професійні результати.
Анна важко опустилася на стілець і чесно зізналася у своїй накопиченій втомі. Вона сказала, що безмірно втомилася постійно бути в усьому винною. Їй набридло без кінця вибачатися перед родичами навіть за те, що вона просто дихає.
Катя з розумінням кивнула й дбайливо налила червоного вина у два келихи. Вона запропонувала тост за свободу подруги та її повернення до самої себе. Вони цокнулися, і Анна зробила невеликий ковток терпкого напою з вишневим присмаком.
Вона раптом виразно усвідомила, що давно просто не сиділа з подругою за душевними розмовами. Усі її вечори в останні роки були суворо розписані під потреби родини чоловіка. Постійно треба було допомагати свекрусі з готуванням, годувати чоловіка або прибирати чужий дім перед гостями.
Катя попросила докладно розповісти про все, що сталося того переломного дня. Анна почала згадувати, як приїхала втомленою після складного робочого дня. Галина Петрівна навіть не запропонувала їй їжі, одразу вказавши на відро з мокрою ганчіркою.
Під час миття підлоги Анна випадково почула гучну розмову із сусідньої вітальні. Голос дівчини обурено тремтів, коли вона переказувала нахабні слова свекрухи про свою нікчемність. Галина Петрівна скаржилася подрузі на невміння невістки готувати та її постійну марнотратність.
Свекруха заявляла, що Анна навмисне не народжує, щоб зберегти гарну фігуру й роботу. Катя від обурення ледь не вдавилася вином, згадавши про початкові домовленості подружжя. Анна з гіркотою підтвердила, що свекрусі було абсолютно байдуже до їхніх особистих планів.
Ця владна жінка щиро вважала, що має повне право вирішувати за них усе. Найстрашнішим було те, що безхребетний Ігор завжди підтримував виключно свою матір. Він боягузливо мовчав, коли Галина Петрівна при гостях називала дружину марною кар’єристкою.
Свекруха постійно вимагала докладних звітів про кожну дрібну покупку, принижуючи дорослу жінку. Її численні поради насправді завжди виявлялися прихованими й болючими образами. Учора Анна просто побачила себе в дзеркалі й жахнулася своєму згаслому погляду.
Вона зрозуміла, що готова терпіти будь-які приниження заради збереження ілюзії нормальної сім’ї. У цю мить прийшло чітке усвідомлення, що вона категорично не хоче бути такою жінкою. Вона не бажала в майбутньому шкодувати про роки, змарновані на невдячних людей.
Катя з непідробною цікавістю запитала, що ж сталося одразу після цього прозріння. Анна розповіла, як кинула ганчірку у відро й мовчки пішла додому. Свекруха кричала їй услід образи, але вона навіть не подумала озирнутися.
Удома дівчина провела три години за ретельним плануванням свого майбутнього незалежного життя. Вона знайшла відповідну квартиру й склала список особисто куплених речей із фотографіями чеків. Потім Анна перевела свою законну половину спільних заощаджень на окремий рахунок.
Почувши про реакцію чоловіка на повідомлення про розлучення, Анна гірко й втомлено всміхнулася. Ігор списав усе на гормони й порадив дружині заспокоїтися без зайвих істерик. Катя влучно назвала його егоїстом, який постійно знецінює чужі щирі почуття.
Анна поправила подругу, сказавши, що він насамперед класичний мамин синочок. Три роки вона наївно чекала, що чоловік зміниться й почне її захищати. Але вона остаточно зрозуміла, що комфорт матері для нього завжди буде важливішим…
