Чоловік слово в слово повторив завчену фразу, яку твердив сусідам п’ятнадцять років тому. Він монотонно промовив, що молоді таємно виїхали з міста за особистим рішенням його свавільної доньки. При цьому в старого не змінилися ані інтонація, ані вираз глибоко зморшкуватого обличчя.
Ця брехня звучала як щоденна молитва, у яку людина починає щиро вірити після багаторазового повторення. Досвідчений слідчий розсудливо не став тиснути на підозрюваного під час першої неофіційної розмови. Дмитро Сергійович мовчки підвівся з-за столу, чемно подякував господареві за запропонований чай і вийшов на вулицю.
Біля дерев’яної хвіртки сищик інстинктивно озирнувся й подивився на вікна старого цегляного будинку. Віктор Петрович нерухомо стояв за фіранкою й уважно проводжав непроханого гостя холодним поглядом. У його очах не було ні краплі тривоги чи страху, лише холодна розважлива цікавість.
Тим часом криміналісти продовжували копітку роботу з піднятим із дна річки транспортним засобом. Автомобіль акуратно розібрали на частини, і хоча номерні знаки повністю згнили, ідентифікацію провели за номером кузова. Експертиза підтвердила, що біла «шістка» справді належала тому самому найкращому другові загиблого нареченого.
Цей приятель усі п’ятнадцять років був свято переконаний, що Андрій підло викрав його машину й утік. Чоловік затаїв глибоку образу на товариша, навіть не підозрюючи, що злиться на давно мертву людину. Останки загиблих негайно відправили до обласної лабораторії для проведення ретельної судово-медичної експертизи.
Висновок патологоанатомів приніс перший шокуючий поворот, який повністю перевернув хід розслідування. На останках нареченого експерти виявили явні сліди сильного удару, завданого важким тупим предметом згори вниз. Характер ушкоджень вказував на те, що в момент нападу Андрій перебував у сидячому положенні.
Найімовірніше, молодий чоловік безтурботно сидів у салоні автомобіля, коли хтось раптово атакував його через відчинене вікно. Нападник завдав лише одного нищівного удару з величезним розмахом, який виявився фатальним. Стало цілком очевидно, що падіння машини з мосту було не трагічною випадковістю, а холоднокровним убивством.
Що ж до Наташі, то на її останках фахівці не виявили жодних ознак травм голови. Однак медичні експерти зафіксували специфічні ушкодження хрящів гортані, що вказували на грубий механічний вплив. Такі характерні травми шиї в криміналістиці однозначно свідчать про факт насильницького удушення.
Убивця стояв просто перед тендітною дівчиною, дивився їй у вічі й безжально позбавляв її життя. Жертва загинула просто у своїй красивій весільній сукні й із новенькою золотою обручкою на пальці. Трагедія розігралася саме в той день, коли Наташа почувалася найщасливішою у світі.
Тепер досвідчений слідчий Дмитро Сергійович мав незаперечні докази факту жорстокого подвійного вбивства. Головною проблемою залишався минулий строк, за який ключові свідки могли забути важливі деталі. Більшість потенційних доказів безповоротно згнила на річковому дні, а саме місто змінилося до невпізнання.
Пошуки безжального злочинця сищик логічно почав з опитування тих, хто бачив молодят останніми. Йому вдалося розшукати ту саму подругу нареченої, яка їхала за молодятами в сусідньому автомобілі. Жінка помітно постаріла й переїхала до іншого міста, але пам’ятала події того фатального дня з моторошною точністю.
На допиті свідка підтвердила, що Наташа добровільно вийшла з білої машини просто посеред старого мосту. Дівчина впевненим кроком попрямувала вперед, назустріч високому чоловікові, силует якого виднівся вдалині. Подруга зізналася, що не змогла розгледіти обличчя незнайомця, а потім весільна машина просто поїхала….
