Саме Змій генерував підлі схеми і чітко розумів межу, за якою починається реальна статутна відповідальність. Цього ранку Вікторія особисто спостерігала, як це угруповання затиснуло в кутку порожнього складу субтильного двадцятирічного хлопця на прізвище Давидов. Хулігани взяли його в щільне кільце, методично принижуючи за низькі бали з фізичної підготовки. Вони відкрито сміялися з його спроб стати моряком, а голос Давидова, що зрадницьки тремтів, лише розпалював їхній тваринний азарт.
Розправа припинилася лише через випадкову появу старшого інструктора в коридорі, але лейтенанту цього вистачило для висновків. Ця банда щиро повірила у свою винятковість і методично перетворювала на пекло життя тих, хто не міг дати відсіч. Бондаренко не раз стикалася з подібним психологічним терором у гарячих точках і знала: ракову пухлину потрібно вирізати до появи метастазів.
Коли дівчина переступила поріг величезної їдальні, приміщення гуло від сотень голосів і дзвону посуду. Повітря було просякнуте запахами армійської їжі, а какофонія звуків доповнювалася скреготом стільців по кахлю. Вікторія незворушно взяла піднос і просунулася вздовж лінії роздачі, зупинивши вибір на запеченій курці, рисі та овочевому салаті.
Вона стратегічно зайняла столик у самому глухому кутку залу, забезпечивши собі ідеальний панорамний огляд усього, що відбувається. З боку здавалося, що втомлена штабна працівниця просто насолоджується рідкісними хвилинами спокою далеко від суєти. Очікування розв’язки не затягнулося надовго.
Незабаром у дверях з’явилася проблемна п’ятірка, рухаючись розслаблено, з викликом поглядаючи на присутніх. Забравши свої порції, вони почали сканувати простір залу, вишукуючи свіжу мішень для самоствердження. Бондаренко простежила за напрямком їхніх поглядів і миттєво прорахувала траєкторію конфлікту, що назрівав. Їх цікавили одинаки або невеликі групи тихих хлопців, не здатних чинити організований опір.
Вектори їхньої уваги зійшлися на далекому столику, де мовчки обідали троє нічим не примітних курсантів. Лейтенант чудово пам’ятала цих хлопців за своїми прихованими спостереженнями останніх днів. Це були зразкові, старанні солдати, які гарували на тренуваннях і ніколи не сперечалися з начальством.
Для агресивних приматів такий психотип завжди виступав ідеальною грушею для биття. Танк кинув коротку фразу своїм ланцюговим псам, ті синхронно заіржали і попрямували прямо до обраних жертв. Вікторія бачила, як трійка солдатів напружилася, помітивши загрозу, що насувалася, і інстинктивно втягнула голови в плечі. Непідробний жах скував їхні рухи, змушуючи хлопців безуспішно намагатися злитися з інтер’єром.
Саме в цю секунду Бондаренко прийняла рішення порушити протокол пасивного спостереження. Штаб послав її збирати аналітику, але всередині вона залишалася бойовим офіцером елітного підрозділу, де не терплять несправедливості. Бійці морського спецназу не стоять осторонь, коли зграя шакалів рве на частини беззахисних. Дівчина методично дожувала курку, промокнула губи серветкою і граціозно піднялася на ноги…
