Пазл почав складатися, але слідству життєво необхідний був прямий фізичний доказ. Ольшанський здогадався, що вбивця міг викинути важке знаряддя злочину десь на дачі. Посеред ночі він відправив криміналіста Зуєва обшукувати старий сарай.
Експерт знайшов іржавий металевий лом, на якому лабораторія згодом виявила сліди крові Дмитра. Відбитків пальців на ломі не збереглося, але під іржею знайшлися мікроскопічні сині волокна. Майор згадав про педантичність Савельєва й отримав ордер на обшук його гаража.
У гаражі оперативники виявили старі брезентові рукавички зі слідами застарілої крові. Трасологічна експертиза підтвердила стовідсотковий збіг волокон із рукавичок і лома. Ольшанський нарешті отримав неспростовний прямий доказ, що доводив провину рієлтора.
Ігоря Савельєва затримали ввечері в його елітній квартирі. Рієлтор зберігав крижаний спокій, але майор бачив, що той усвідомив свою поразку. Слідство відновило всі деталі: Савельєв обдурив Крилових, убив їх через квартиру й сховав тіла в бетоні.
Судовий процес відбувся восени, і присяжні одностайно визнали Савельєва винним. Він отримав двадцять років колонії суворого режиму за жорстоке подвійне вбивство з корисливих мотивів. Віктора Свєтлова звільнили, і він зміг гідно поховати своїх дітей на міському цвинтарі.
Убитий горем батько тихо помер через рік, бо його здоров’я було остаточно підірване. Майор Ольшанський отримав підвищення, але справа залишила важкий слід у його душі. Уночі йому й далі сняться зупинені електронні годинники, що відміряють останні секунди чужого життя.
