Насилу тримаючись на ногах від браку кисню, Ірина схилилася спочатку над однією дитиною, потім над другою, роблячи штучне дихання і приводячи їх до тями. І тільки коли діти розплющили очі й закашлялися, Ірина впала на траву непритомна.
Молода жінка опритомніла вже в районній лікарні. І першою, кого вона побачила біля свого ліжка, була Оксана.
Жінка з кам’яним обличчям сказала, що прийшла подякувати Ірині за порятунок дітей. І хоча вона ніколи не зможе пробачити зраду Андрія, про те, що Ірина витягла її дітей з вогню, вона не забуде ніколи.
Оксана повідомила, що разом із дітьми їде із села назавжди. Їхній будинок згорів дотла, жити їм тут більше ніде.
Тому вона поїде до своєї матері, на свою малу батьківщину в іншу область. Додала, що нітрохи не шкодує про те, що згорів будинок, адже це був будинок Андрія, а не її.
Але найбільше Оксану радувало інше — краса Ірини теж згоріла в тому вогні, адже у дівчини все обличчя було щільно забинтоване. Тепер вона стане потворною, і жоден чоловік більше на неї не подивиться.
Оксана жорстко промовила, що поклала фото Ірини в труну покійного чоловіка, сподіваючись, що суперниця просто помре. Але так вийшло навіть краще — жити з каліцтвом страшніше за смерть.
Оксана ще якийсь час постояла, чекаючи відповіді чи сліз. Але Ірина мовчала.
Оксана побажала Ірині залишатися нещасною і вийшла з палати. Коли медсестра увійшла в палату до Ірини, дівчина лежала нерухомо, удаючи, що спить.
Але з-під вій у неї безперервно текли сльози. Медсестра почала заспокоювати пацієнтку, поправляючи ковдру.
Вона ласкаво казала, що їй треба бути сильною і берегти нерви. Заради малюка, якого вона носить під серцем.
Почувши ці слова, Ірина різко сіла на ліжку, забувши про біль. Вона не могла повірити своїм вухам.
Перепитала у медсестри тремтячим голосом, чи не почулося їй. Жінка з доброю усмішкою підтвердила, що так, це чиста правда — Ірина скоро стане мамою…
Коментування закрито.