Решта миттєво кинулися шукати надійні укриття за кузовами автомобілів. «Зброю до бою!» — несамовито й панічно заверещав хтось із натовпу. Дверцята автомобілів гучно й безладно загрюкали.
Хтось гарячково й невміло намагався дістати своє спорядження. Але цей старий рухався значно швидше й професійніше за них усіх. Він зробив грамотний крок убік, використовуючи старий паркан як укриття.
Він знову зробив прицільний постріл по зброї противника. Ще один нападник виявився цілком роззброєним і впав на землю. Тепер усе, що відбувалося на дорозі, перетворилося на суцільний хаос.
Звідусіль лунали панічні крики й гучні хлопки. Повітря наповнилося густою пилюкою й запахом згорілого пороху. Один із нападників у паніці вискочив зі свого укриття.
Він почав безладно палити в бік старого паркану. Кулі глухо вдарили по дереву, вибиваючи з нього дрібні тріски. Але хитрий старий уже грамотно змінив свою вогневу позицію.
Він рухався так упевнено, ніби робив це тисячу разів поспіль. Він зовсім нікуди не квапився й не панікував. Він просто методично працював, нейтралізуючи противників одного за одним.
Третій точний постріл вибив зброю. Четвертий постріл пробив колесо. Ще одна людина впала біля машини, втративши своє спорядження від страху.
Кремезний ватажок нарешті зрозумів, що все йде зовсім не за їхнім планом. Ситуація повністю вийшла з-під їхнього слабкого контролю. «Швидко всі в машину!» — істерично заверещав він своїм людям.
Але було вже надто пізно намагатися організовано відступати. Старий спритно дістав із кишені потужну світлошумову шашку. Він висмикнув запобіжне кільце неймовірно швидким і впевненим рухом.
Шашка описала ідеальну дугу в ранковому повітрі. Вона впала просто біля переднього колеса головної машини. Нападники помітили цю загрозу надто пізно для реакції.
«Усім лежати!» — крикнув хтось в останню секунду. Оглушливий вибух ударив по курній дорозі потужною хвилею. Білий дим миттєво піднявся густою хмарою над місцем сутички.
Один з автомобілів різко й важко нахилився набік. Хтось голосно закричав від несподіванки й оглушення. Густий білий дим повністю накрив проїжджу частину.
Коли він почав трохи розсіюватися, картина стала ясною. На землі вже лежали кілька цілком знешкоджених людей. Ті, що залишилися, були повністю дезорієнтовані й оглушені вибухом.
Кремезний ватажок, увесь укритий пилом, підвівся на одне коліно. Він із жахом подивився на старого, який наближався. Тепер у його очах більше не було жодної колишньої насмішки.
Там залишився тільки чистий і первісний тваринний страх. Старий цілком рівно стояв на дорозі серед цього хаосу. Його спорядження було спрямоване просто на повалених противників.
Раптом усім присутнім стало кришталево ясно. Це був не переляканий і слабкий місцевий мешканець. Це був чоловік, який пройшов серйозну бойову підготовку.
І його особиста війна, схоже, ще не закінчилася. Густий дим повільно розсіювався над курною дорогою. У повітрі виразно пахло гаром і нагрітим металом.
Дрібні уламки скла тихо потріскували під важкими черевиками старого. Один автомобіль був цілком виведений з ладу вибухом. У нього було розірване колесо, а капот сильно перекосило.
Лобове скло машини перетворилося на густу павутину тріщин. На землі лежали повалені й оглушені люди без серйозних травм. Дехто лежав нерухомо від сильного дзвону у вухах.
Інші ще намагалися невпевнено рухатися або повзти. Але цей швидкоплинний бій уже повністю закінчився. Старий стояв на дорозі, тримаючи ситуацію під повним контролем.
Його дихання залишалося цілком рівним і спокійним. Ніби він щойно закінчив колоти дрова у своєму дворі. Перед ним залишалося лише двоє людей, здатних виразно говорити.
Кремезний ватажок важко й безнадійно спирався руками об землю. Його обличчя стало зовсім сірим від в’їдливого пилу. Поруч лежав той самий молодий хлопець із простреленою ногою.
Решта членів групи вже просто здалися й не чинили опору. Кілька довгих секунд ніхто з них не промовляв ані слова. Лише легкий ранковий вітер мирно ворушив траву на узбіччі.
Кремезний чоловік повільно й важко підвів свій переляканий погляд. У цьому погляді більше не залишилося ані краплі нахабства чи злості. Там було тільки ясне розуміння своєї повної поразки…
