Підняла брови. На мить її обличчя втратило звичний вираз монументальної самовпевненості. — Я не зрозуміла, — повільно, карбуючи кожне слово, промовила свекруха.
Вона повернулася до Поліни. — Це що за нові стандарти гостинності? Ми приїхали з іншого кінця міста.
Де стіл? Де елементарна повага до родини чоловіка? Віолетта фиркнула, схрестивши руки на грудях.
— Мамо, я ж казала, що вона нас за людей не вважає. Нас запросили на порожній стіл. Та в нас студентки в гуртожитку краще накривають.
Денис, втиснувшись у косяк дверей, почав стрімко бліднути. — Мамо, тут така справа, ми просто не встигли. Точніше, Поліна не встигла.
— Не встигла?! — гримнула Римма Едуардівна, свердлячи невістку важким поглядом. — Дружина сидить удома, працює свої ці півтори години з учнями й не встигла накрити стіл для свекрухи? Поліно, це саботаж чи просто хамство?
Поліна спокійно висунула стілець і сіла. Вона не збиралася виправдовуватися. Вона збиралася грати в цю гру за своїми правилами.
— Жодного саботажу, Риммо Едуардівно. Її голос пролунав напрочуд дзвінко в напруженій тиші. — Денис ще два тижні тому повідомив мене, що день народження — це, цитую, «маркетинговий лохотрон».
І що дарувати подарунки — це розвод для лохів і гроші на вітер. Подарунка він мені не подарував. Римма Едуардівна здивовано кліпнула.
Віолетта тут же перестала всміхатися. У їхній дивній, викривленій системі цінностей скупість чоловіка в дні офіційних свят вважалася моветоном. Вони могли ненавидіти невістку, але фасад ідеальної родини мусив дотримуватися неухильно.
— Як це не подарував? Свекруха повільно перевела погляд на сина. — Денисе, це що ще за новини?
— Та ну, мамо, це все споживацтво, — почав мекати Денис, переминаючись із ноги на ногу. — Я їй пояснював, що треба бути раціональнішим. — Зачекайте, це ще не фінал нашої раціональності, — продовжила Поліна, перехоплюючи ініціативу.
— Денис ухвалив рішення розділити бюджет на харчування, щоб краще економити. Свої гроші, виділені на їжу, він благополучно проїв ще три дні тому. Купив дорогі стейки, елітні ковбаси й знищив усе в одне лице.
Я харчуюся на свої доходи. Купую продукти собі й дитині, тому на столі порожньо. Він вас запросив, але оплачувати банкет для гостей зі своєї кишені не захотів, а свої ліміти вичерпав…
