Наступні два місяці перетворилися на найсюрреалістичніший період мого життя. Удень я й далі грала роль зразкової дружини: готувала його улюблені страви, прасувала сорочки з особливою ретельністю, зустрічала на порозі з незмінною усмішкою. А вночі, дочекавшись, коли Гліб засне після чергової пізньої наради, я фотографувала нові документи з його кабінету.
Записувальні пристрої, професійно заховані під стільницею та в інших стратегічних місцях, справно фіксували його телефонні розмови. «Та розслабся ти, у нас половина податкової на зарплаті», — сміявся він у слухавку. «Через Кіпр переганятимемо, як завжди, схема відпрацьована», — інструктував він бухгалтера.
«Ці ідіоти навіть не розуміють, скільки ми на них заробляємо», — вихвалявся він партнерам. За допомогою фахівця, якого порекомендував майор Ларін, я встановила на комп’ютер чоловіка програму. Вона автоматично копіювала всі файли на захищений хмарний сервер, доступ до якого мали лише слідчі.
Найважче було зберігати незворушний вираз обличчя, слухаючи за вечерею розповіді Гліба про важкий трудовий день. Я знала, що половину цього дня він провів у ліжку з Регіною, у її розкішній квартирі на Печерську. Так, я відстежила і це, але продовжувала співчутливо кивати й доливати йому вина.
Я змушувала себе всміхатися, коли він говорив про необхідність економити на продуктах, хоча вранці переказав мільйон двісті тисяч на купівлю нового годинника. «Ти останнім часом стала якась задумлива», — зауважив він одного разу, і моє серце гупнуло кудись у район шлунка. «Просто захопилася читанням, — відповіла я максимально безтурботним тоном.
Я додала, що почала читати детективи, і вони неймовірно затягують. «Детективи, — він поблажливо всміхнувся. — Не знав, що ти любителька такого чтива, але розвивайся, адже знання — сила».
«О так, любий», — подумала я, наливаючи йому каву. Знання — справді сила. І скоро ти дізнаєшся про це на власній шкурі.
З кожним днем картина злочинної діяльності ставала повнішою і страшнішою. Гліб відмивав гроші для угруповання, що контролювало нелегальний видобуток бурштину на Поліссі. Мільйони гривень на місяць проходили через його руки.
Схема була відточена роками практики. Тіньові гроші надходили готівкою, Гліб через мережу підставних осіб скуповував нерухомість, а потім «Сіверцев Девелопмент» викуповувала ці об’єкти за завищеною ціною. Різниця осідала на легальних рахунках компанії, звідки вже можна було переказувати кошти в будь-яку точку світу.
Але людська жадібність не знає меж, і Гліб почав обкрадати своїх же тіньових партнерів. Він занижував суми угод, частину грошей переказував на особисті рахунки в офшорах, а різницю списував на непередбачені витрати. Саме на ці вкрадені мільйони він утримував Регіну, купував їй коштовності, возив на курорти й знімав люкси в готелях.
Усю цю інформацію я старанно передавала слідству. Я надсилала кожен документ, кожен запис, кожну фотографію підозрілої зустрічі. «Зоє Андріївно, ви виконали колосальну роботу», — сказав майор Ларін на одній із наших конспіративних зустрічей.
«Завдяки вашій допомозі ми розкриваємо схему, що працювала понад десять років», — додав він. «Це вже не просто ваш чоловік, це ціла мережа з розгалуженими зв’язками». «А що щодо Дорохова, він теж замішаний у цих справах?» — спитала я…
