У просторій залі миттєво зависла щільна, оглушлива тиша, у якій виразно відлунювало лише рівне цокання маятника на стіні. Приголомшена мати пробелькотіла, що невістка нахабно бреше, адже Максимко доповідав їй зовсім іншу інформацію. Дарина різко обрубала, що син найбезсоромнішим чином вішає локшину на вуха рідній матері, навіть не кліпнувши оком.
Вона в барвах описала, як увесь цей розкішний асортимент на столі був потайки експропрійований з її особистого холодильника. Поки дружина гарувала на змінах, цей люблячий синочок обніс кухню під нуль, кинувши законній половині лише всохлий шматок цитруса. Від таких одкровень тітка Ніна буквально скам’яніла з шматком пирога за щокою.
Тамара Іванівна картинно схопилася за серце й запричитала, що такого сорому не стерпить їхній поважний рід. Виведений на чисту воду Максим тим часом сидів багряний від сорому, нагадуючи переварений буряк. Він зірвався на вереск, звинувачуючи дружину в роздмухуванні з мухи слона й посилаючись на тимчасові фінансові ями.
Хлопець спробував викрутитися, белькочучи, що просто позичив трохи провізії для хворої мами й клятвено обіцяє відшкодувати збитки. Дарина з крижаним спокоєм запросила точні дати повернення інвестицій, але виразної відповіді так і не пролунало. Вона відкрито назвала його злодієм, який краде гроші з чужої картки заради дешевих понтів перед наївною ріднею.
Закінчивши тираду, дівчина стрімко підвелася з-за столу й з їдким сарказмом подякувала за хліб-сіль. Щойно вона рушила до коридору, переляканий Максим підхопився слідом, силкуючись утримати її жалюгідними благаннями. Він почав тиснути на жалість, апелюючи до штампа в паспорті й заявляючи, що нормальні люди так справ не вирішують.
Дарина незворушно підхопила свою сумочку й сухо констатувала, що нормальною сімейною клітиною вони перестали бути вже давно. Вона з презирством кинула, що тепер він вільний залишатися маминим кошиком, жити в її метрах і наминавати домашню випічку. Наостанок дівчина повідомила старшій родичці, що посада спонсора для її великовікового й вічно голодного чада відтепер вакантна.
Коли вона опинилася біля вхідних дверей, Максим вискочив слідом, грубо вчепившись пальцями в тканину її верхнього одягу. Він прошипів крізь зуби, що це жалюгідний блеф, бо розлученка за тридцять нікому на ринку стосунків не потрібна. Дарина зміряла його поглядом, сповненим абсолютного полегшення, з яким дивляться на вирваний хворий зуб, що довго отруював життя.
Вона владним жестом простягнула долоню й сталевим голосом наказала негайно здати весь комплект ключів. Геймер спробував удавати нерозуміння, змусивши Дарину озвучити свої законні претензії максимально дохідливо. Вона пообіцяла цієї ж миті набрати чергового й заявити про викрадення машини разом із крадіжкою зі зломом, якщо метал не опиниться в її руках.
Чоловік на мить завис, а потім із перекошеним від люті обличчям жбурнув важку зв’язку на брудний килимок. Він проорав услід брудні лайки й пафосно поклявся сколотити статки, щоб змусити колишню приповзти просити пощади. Дівчина з королівським спокоєм підняла ключі, гидливо струснула з них смітинки й упевненим кроком вийшла на сходи.
Вона з непередаваним кайфом грюкнула залізною перепоною просто перед багряним обличчям свого майже колишнього чоловіченька. Минув рівно один ідеальний тиждень, упродовж якого Дарина впивалася цілющою самотністю й тишею. У її персональному холодильнику стабільно спочивали делікатеси, і їхній обсяг більше не розчинявся в повітрі ночами….
