Не минуло й п’яти хвилин, як на екран вискочило пуш-сповіщення від фінансового сервісу. Свекруха без зайвих слів перекинула їй п’ять тисяч із лаконічним коментарем, що це повний розрахунок за з’їдену провізію. У прикріпленому тексті вона слізно благала не приймати Максима назад і клятвено запевняла, що займеться його перековуванням особисто.
Пробігши очима ці рядки, Дарина розреготалася так щиро й розкотисто, що з очей бризнули сльози. Це була не просто локальна перемога над інфантильним нахлібником, а тотальний тріумф холодного розуму над нахабством. Тамара Іванівна втямила, що вентиль халяви перекрито намертво, і воліла екстрено латати власні репутаційні та фінансові діри.
Вона компенсувала збитки виключно для того, щоб невістка не звинуватила її у співучасті в цьому продуктовому злодійстві. Дарина з феноменальною легкістю на душі переадресувала ці п’ять тисяч до перевіреного притулку для бездомних хвостиків. Потім вона в чудовому гуморі пройшла до кухонної зони, дістала шматок елітної яловичини й кинула його на розпечений метал сковорідки.
Найніжніше м’ясо зашкварчало, розливаючи по ідеально чистому помешканню запаморочливий аромат, а жіноче серце наповнилося непохитним дзеном. Полиці холодильника ломилися від достатку, а її нова, незалежна й абсолютно щаслива глава тільки-но відкривалася. Найпріоритетнішим пунктом у цьому розкішному майбутньому значилася королівська вечеря, приготована виключно для себе коханої.
