Часом прекрасні романтичні почуття призводять до абсолютно несподіваних і гірких фіналів, руйнуючи початкові надії. Назар і Оксана вперше зустрілися на весільному святкуванні своїх близьких знайомих.
Дівчина виступала в ролі дружки з боку нареченої, тоді як молодий чоловік був двоюрідним братом нареченого. Першу ж ніч нові знайомі розділили на двох, віддавшись пристрасті, проте зі сходом сонця Назар був змушений поїхати.
Раптовий роман ніхто з молодих людей припиняти не бажав, адже це раптове тяжіння відчувалося як щось абсолютно незвідане, дике і фантастичне. Трудові обов’язки не давали Назару можливості на тривалий час затримуватися в іншому населеному пункті України, тоді як Оксана боялася кинути все і переїхати до коханого.
Їхні стосунки на відстані були схожі на чарівну історію: довгими вечорами закохані годинами спілкувалися мобільним зв’язком або через відеодзвінки, а у світлий час доби постійно обмінювалися короткими текстовими повідомленнями. Через тридцять днів Оксана здалася під натиском почуттів і вирушила в гості до Назара на один тиждень.
У його рідному місті вона була представлена родині хлопця, і спочатку його мати з батьком справили на гостю враження виключно добродушних людей, через що вона навіть замислилася про переїзд назовсім. Однак ілюзії зруйнувалися в той момент, коли вона випадково стала свідком вельми неприємної розмови між Назаром і його батьком.
Голова сімейства жорстко заявив, що їм у домі зовсім не потрібна стороння нахлібниця, і запропонував синові самостійно орендувати квадратні метри, якщо він має намір продовжувати співжиття. Чоловік обурювався тим, що гостя неймовірно лінива, а його дружина зовсім вибилася з сил, постійно відмиваючи за нею брудне кухонне начиння.
Крім того, батька дратувало, що дівчина навіть особисті речі не здатна закинути в прання, накопичуючи гори одягу біля пральної машини в очікуванні чужих послуг. Чоловік підсумував свою тираду нагадуванням про те, що візит планувався лише на сім днів, тоді як пішов уже десятий день її перебування…
