Її втомлені плечі нестерпно палали від жорсткого тертя, а змучені долоні стерлися до болючих саден. Попри пекельний біль, вона вперто не зупинялася, аж поки вечірнє небо невблаганно темніло. Довгі похмурі тіні тяглися розбитою землею, мов чіпкі пальці зловісних чудовиськ.
Незнайомець видавав тихий хрипкий стогін щоразу, коли брезент жорстко підскакував на черговій вибоїні. Анна заспокоювала себе обнадійливою думкою, що ці звуки є вірною ознакою живого тепла. Найбільше у світі вона зараз боялася почути за своєю спиною мертву моторошну тишу.
Дотягнувши його до свого ветхого вагончика, вона тремтячими руками ледве змогла відчинити тугий дверний замок. З рештками танучих сил дівчина втягла гостя всередину й поклала на єдиний старий диван. На цьому самому потертому місці вона спала щоночі, віддаючи зручне ліжко хворій доньці.
Вона важко впала на підлогу, намагаючись просто віддихатися після нелюдського фізичного навантаження. Потім Анна суворо наказала Поліні сидіти тихо й побігла до сусіднього житла. Їй потрібно було терміново покликати на допомогу свою літню й досвідчену сусідку Ольгу.
Літня жінка відчинила двері, важко спираючись на свій старий потертий милиць. Ольга втратила частину ноги багато років тому, коли служила військовою польовою медикинею в гарячих точках. Захекана дівчина просто з порога випалила, що в її оселі помирає невідомий чоловік.
Почувши про тяжкопораненого, колишня військова не стала ставити жодних зайвих запитань. Вона мовчки взяла свою надійну армійську аптечку, що пройшла з нею всі небезпечні бойові відрядження. Усередині дбайливо зберігалися стерильні голки, хірургічна нитка, гострі ножиці й сильний знезаражувальний антисептик.
Ольга швидко пішла за Анною, професійно оцінивши тяжкий стан загадкового гостя. Вона дивилася на нього так, як зазвичай дивиться досвідчений військовий лікар посеред запеклого бою. Сусідка відкрила аптечку й узялася до роботи впевненими руками, що не тремтіли навіть у поважному віці.
Колишня військова обережно розрізала брудну тканину й ретельно промила рану на скроні сильним антисептиком. Вона почала накладати рівні хірургічні шви з неймовірним спокоєм бувалого польового медика. Чоловік глухо стогнав від гострого болю, але так і не приходив до ясної свідомості.
Погляд досвідченої жінки надзвичайно уважно ковзав по глибоких травмах на побитому обличчі пацієнта. Вона повільно похитала сивою головою й твердо заявила, що це точно не випадкова вулична аварія. Хтось навмисно завдав цих жорстоких ударів важким предметом із явною метою позбавити людину життя.
Потім сусідка підняла його зап’ясток і вказала на дивне, вельми витончене татуювання. Більшість недосвідчених людей навіть не звернули б жодної уваги на цей прихований тонкий малюнок. Але Ольга відразу впізнала особливі кримінальні знаки впливового тіньового синдикату з великого мегаполіса.
Жінка подивилася Анні просто у вічі й тихо констатувала моторошні факти. Вона зауважила, що в цього доглянутого чоловіка зовсім немає робочих мозолів на руках. Сусідка прямо сказала, що наївна дівчина притягла дуже небезпечного хижака у свій беззахисний дім.
Стара знайома додала, що не хоче лякати, але мусить попередити про колосальні ризики. Анна нервово ковтнула, чудово усвідомлюючи моторошну правдивість цих суворих і протверезних слів. Дорогий костюм, елітний годинник і кримінальна мітка буквально вимагали негайно позбутися непроханого гостя.
Дівчина вже була готова витягти його назад на вулицю, але раптом помітила доньку, що прокинулася. Поліна тихо підійшла до старого дивана й приклала вологу тканину до чола пораненого. Дівчинка щиро намагалася охолодити палаюче від жару обличчя цілком незнайомої й чужої людини.
Мати стояла й у німому заціпенінні дивилася на свою маленьку й тяжко хвору доньку. …
