Вона швидко відкинула ще трохи важкого сміття, і перед нею повністю постав моторошний чоловічий силует. Високий чоловік лежав долілиць у дорогому, але тепер безнадійно порваному й забрудненому темному костюмі. Його вродливе обличчя вкривали синці, а на скроні зяяла рана із засохлою темною кіркою.
Незнайомець дуже скидався на поваленого короля, якого жорстоко побили й безжально жбурнули в брудну придорожню канаву. Першим поривом Анни було негайно тікати, адже така людина могла виявитися вкрай небезпечним злочинцем. Зустріч із криміналом не віщувала абсолютно нічого доброго самотній матері з маленькою беззахисною дитиною.
Ледве вона повернулася спиною, Поліна вказала крихітним пальчиком на чоловіка, що лежав. Дівчинка тихо промовила крізь свою захисну маску, що чужому дядькові зараз дуже боляче. Анна завмерла, усвідомивши, що не зможе спокійно спати після такого явного вияву малодушності.
Поглянувши в очі доньці, дівчина рішуче опустилася навколішки просто в холодний сирий бруд. Вона притиснула пальці до його шиї й намацала дуже слабкий, але ще живий пульс. Погляд Анни тривожно метнувся звалищем, вишукуючи небезпечних нелегальних збирачів металу на похмурому обрії.
Якщо місцеві бандити побачать золотий годинник, вони не просто заберуть його силою. Ці жорстокі люди неодмінно доб’ють нещасного, щоб назавжди позбутися зайвих свідків. Вони вже коїли подібні злочини, залишаючи моторошні сліди на камінні, про які всі воліли мовчати.
Полуденне сонце й далі безжально палило, мов розпечений вогонь. Маленька Поліна уважно дивилася на маму, терпляче чекаючи її подальших правильних дій. Анна ухвалила тверде й неймовірно сміливе рішення, яке мало безповоротно змінити все їхнє життя.
Вона просунула руки під плечі чоловіка й із величезними труднощами витягла його важке тіло з купи сміття. Дівчина потягла його до старого візочка, подумки проклинаючи нестерпну фізичну вагу своєї ноші. Кожен крок давався з колосальними зусиллями, але вона давно звикла долати найтяжчі життєві труднощі.
Анна знайшла шматок старого щільного брезенту під купою гнилих дерев’яних піддонів неподалік. Вона перекотила незнайомця на тканину, міцно вхопилася за жорсткі краї й потягла вантаж на себе. Нести дорослого чоловіка на власних крихких плечах аж до вагончика було просто фізично неможливо.
Поліна слухняно дріботіла поруч, дзвінко ляпаючи дешевими сандалями по сухій потрісканій землі. Малеча час від часу зупинялася через гарний камінчик або яскраву пластикову кришечку від пляшки. Вона наздоганяла маму, сприймаючи цю дивну мандрівку як найзвичайніший день свого життя.
Розважлива Анна навмисне уникала широкої й надто відкритої головної дороги. Вона чудово знала, що біля виходу часто збираються вкрай підозрілі й дуже небезпечні кримінальні елементи. Якщо бандити побачать непритомного чоловіка з дорогим годинником, історія закінчиться справжньою трагедією для всіх трьох.
Дівчина обрала прихований звивистий шлях, що пролягав за довгим рядом покинутих промислових контейнерів. Вона спритно прослизнула крізь заздалегідь прорізану діру в старому заіржавілому колючому дроті. Анна тягла важкий брезент по гострому камінню, крокуючи просто через глибокі калюжі мутної технічної води…
