Педагоги постійно ставили Дарію Соколову за взірець, однак ровесники лише презирливо всміхалися у відповідь. І річ була зовсім не в тому, що однолітки вважали відмінні оцінки й бездоганну поведінку чимось ганебним. Головним недоліком Даші, на думку колективу, виявилося її походження з дуже скромної й небагатої родини.
Попри наявність суворої шкільної форми, кожен підліток чудово бачив, що в неї немає брендових речей, дорогого взуття й статусних аксесуарів. У дівчини не було ані модної сумочки, ані трендового чохла для смартфона, ані інших жіночих дрібничок, які в тому віці здавалися неймовірно важливими. До того ж її мобільний телефон був найпримітивнішою моделлю з тьмяним монохромним екраном.
Сама по собі Дарія мала приємну зовнішність, привертаючи увагу глибокими темними очима й красивою лінією губ, хоча принципово ігнорувала косметику та складні зачіски. Вона щиро вірила, що справжня привабливість криється винятково в природності. На її твердий погляд, велика кількість яскравого макіяжу й крикливих прикрас лише приховує справжню сутність людини.
Подібний світогляд був абсолютно чужим її ровесникам, звиклим оцінювати оточення винятково за зовнішнім лоском. У класі ніхто навіть не намагався зазирнути в її внутрішній світ, тому ярлик дівчини з низів приклеївся до неї намертво. Який сенс судити людину за статками батьків, особливо коли самі критики не заробили в цьому житті жодної копійки? Ці цілком розумні запитання лишалися без відповіді, але Даша намагалася бути вищою за дурні плітки й просто ігнорувала нападки.
Натомість її мама, Світлана Юріївна, сприймала цю ситуацію надто близько до серця. Жінка постійно обіцяла викроїти кошти зі скромного бюджету, щоб потішити доньку бодай кількома сучасними обновками. Даша ж незмінно заспокоювала матір, запевняючи, що брендові ганчірки не варті таких жертв і переживань.
Випускниця наполягала, що зараз усі фінанси слід спрямувати винятково на майбутній вступ до навчального закладу. Дівчина обіцяла матері, що в майбутньому неодмінно побудує успішну кар’єру й самостійно забезпечить себе будь-якими вбраннями. Світлані Юріївні залишалося лише з ніжною усмішкою погоджуватися з мудрими доводами своєї не по літах дорослої доньки.
Жінці доводилося ставити на ноги Дарію та її старшого брата Максима в цілковитій самотності. Їхній батько, Дмитро Володимирович, який служив у правоохоронних органах, героїчно загинув під час затримання особливо небезпечного рецидивіста. Від того фатального дня минуло вже понад десять років, однак удова так і не наважилася на новий шлюб.
Варто зазначити, що Світлана Юріївна ніколи не страждала від браку чоловічої уваги. Вона вирізнялася не лише привабливою зовнішністю, а й гострим розумом, що миттєво відчувалося в будь-якій розмові. У її манерах цілковито бракувало награної манірності, а голос звучав рівно, без найменших істеричних ноток…
