Дівчинка тоді ще не могла знати, що ця крижана мить назавжди відкарбується в її свідомості, яка тільки формувалася. Саме ця зрада найближчої людини стане тим безкінечним паливом для всього, ким вона зрештою виросте і стане. Біль перетвориться на сталевий стрижень, який не дозволить їй зламатися перед жодними життєвими труднощами в майбутньому.
Катерина прийшла наступного ранку з великою потертою валізою, двома об’ємними пакетами з продуктами й прихованою злістю на втомленому обличчі. Вона опустила речі на підлогу, стала навколішки й довго обіймала Ларису, нічого не кажучи й лише тяжко зітхаючи. Потім літня жінка підійшла до ліжечка й дбайливо взяла сонного, розгублено кліпаючого очима Даниїла на свої міцні руки.
Маленький хлопчик усе ще не дуже розумів, що відбувається навколо нього, відчуваючи лише незрозумілу тривогу, що витала в повітрі їхньої квартири. Але щойно він опинився в обіймах бабусі, то миттєво відчув надійні, люблячі руки й одразу заспокоївся. Катерина притисла дітей до себе з такою несамовитою силою, ніби намагалася захистити їх від усього зла цього несправедливого світу.
Катерині в той тяжкий рік виповнилося 62 роки, і вона давно звикла до розміреного, тихого життя пенсіонерки. Жінка жила зовсім сама в затишній двокімнатній квартирі в сусідньому зеленому містечку, де кожен сусід знав її в обличчя. Нещодавно вона пережила найстрашніше горе, яке тільки може випасти на долю матері, — раптово й трагічно втратила свою єдину доньку.
Тепер вона втратила й зятя, причому не з волі злого року, а через іншу, чужу жінку. Катерина навідріз відмовлялася вимовляти вголос ім’я тієї, заради якої Роман так легко й підло зрадив власних маленьких дітей. Біль зради палив її зсередини, але вона не дозволяла цим руйнівним емоціям вирватися назовні при онуках.
Двоє розгублених дітей постійно дивилися на неї величезними, переляканими очима передчасно померлої Олександри, чекаючи захисту й любові. А мудра бабуся ніколи не була з тих слабких духом людей, які кидають свою родину напризволяще. Вона ухвалила рішення тієї ж секунди, як дізналася про втечу зятя, ні на мить не засумнівавшись у правильності свого вибору.
Вона без найменшого жалю виставила на продаж свою улюблену квартиру й зуміла продати її всього за два короткі місяці. Катерина використала всі виручені гроші до останньої копійки, щоб терміново винайняти більший будинок, розташований зовсім поруч зі школою Лариси. Бабусі довелося кардинально переглянути свою скромну пенсію, вона безжально урізала всі зайві особисті витрати й віртуозно навчилася розтягувати те, що мала…
