Дмитро захоплено обсипав матір компліментами, називаючи її справжньою королевою вечора. Ніна Павлівна вдоволено муркотіла у відповідь, стверджуючи, що так убралася виключно заради дорогих гостей. Марина сиділа поруч зі своїм чоловіком і мовчки аналізувала абсурд, що відбувався.
У голові швидко складалися цифри: розкішна сукня, ювелірні прикраси на п’ять-десять тисяч і салонні послуги близько чотирьох тисяч. Оренда ресторану на таку компанію мала обійтися щонайменше у п’ятдесят тисяч. Дівчина дуже хотіла вірити в те, що вічно жаліслива пенсіонерка просто накопичувала або прийняла допомогу від заможних подруг.
На жаль, після розкішного дня народження тривожні підозри нікуди не зникли. Навпаки, Марина почала виразно помічати ті дивини, які раніше легковажно пропускала повз очі. Появу величезного сучасного телевізора свекруха тут же пояснила неймовірно вигідною покупкою з гігантською знижкою.
Дорогі шкіряні туфлі на ногах пенсіонерки нібито були куплені на глобальному розпродажі всього за тисячу шістсот. Походження золотих сережок із великими смарагдами приписали щедрості якоїсь давньої подруги з ювелірного магазину. Кожному дорогому оновленню знаходилося правдоподібне пояснення, але разом вони складалися у вкрай підозрілу картину.
Марина спробувала обережно розпитати чоловіка про походження таких розкішних речей за заявлених фінансових труднощів. Дмитро роздратовано відмахнувся, заявивши, що його ощадлива мати вміє збирати гроші буквально по копійці. Він дорікнув дружині тим, що далеко не всі звикли марнувати кошти праворуч і ліворуч.
У його інтонації прозвучав несправедливий докір, адже Марина зроду не була безвідповідальною марнотратницею. Дівчина завжди з точністю до копійки знала, на що саме йдуть її чесно зароблені кошти. Принаймні вона була абсолютно впевнена в цьому до одного кричущого випадку в травні.
Того дня вона з головою поринула в роботу над дуже важливим проєктом, залишивши телефон у беззвучному режимі. Лише ввечері трудоголічка змогла нарешті відірватися від монітора й перевірити пропущені сповіщення. На екрані висвітилося аж п’ять неприйнятих викликів від Дмитра й три зовсім панічні повідомлення.
Чоловік благав терміново передзвонити, заявляючи, що в мами відключили газ і їй негайно потрібні кошти. Марина тут же набрала його номер, щоб з’ясувати цю тривожну й раптову ситуацію. Голос чоловіка, який відповів, буквально дзвенів від сильного нервового напруження.
Він випалив, що матері відключили газ за величезні борги, і тепер їй терміново потрібно переказати дванадцять тисяч вісімсот. Марина здивовано перепитала, за який саме астрономічний період могла набігти така вражаюча сума. Чоловік почав запинатися, виправдовуючи матір тим, що вона зовсім не вміє розбиратися в комунальних квитанціях.
Названа сума здалася фінансовій директорці просто фантастичною для споживання газу у звичайній невеликій квартирі. Вона погодилася допомогти, але зажадала фотографію квитанції, щоб безпечно оплатити борг напряму постачальнику. У слухавці повисла довга пауза, крізь яку виразно пробивався чийсь приглушений метушливий шепіт.
Дмитро спробував відмовити дружину від цієї затії, благаючи просто переказати гроші на мамину картку. Марина виявила жорстку принциповість, поставивши ультиматум: або фотографія квитанції, або взагалі жодних переказів. Після чергової незручної паузи й тихого шепоту чоловік поспішно згорнув важку розмову.
Він передзвонив лише за пів години, озброєний зовсім новою й не менш жалісливою історією. Виявилося, що газ ніхто не відключав, а розсіяна пенсіонерка просто переплутала причину своєї паніки. Тепер матері екстрено потрібна була така сама сума на купівлю нових дорогих окулярів.
Дванадцять тисяч вісімсот на оптику здалися Марині надто кумедним збігом, тому вона послалася на заблокований депозит. Дмитро смертельно образився на таку зухвалу відмову й цілих три дні демонстративно грав у мовчанку. Але саме цей безглуздий спектакль змусив жінку почати масштабну перевірку всіх своїх фінансів.
Одного звичайного червневого вечора вона вирішила перевірити баланс картки перед купівлею новенького ноутбука. Відкривши банківський застосунок, жінка почала гортати історію операцій і раптом завмерла від шоку. Шістнадцятого червня у відомому парфумерному магазині з її рахунку списали п’ятнадцять тисяч двісті.
Марина прекрасно пам’ятала, що того дня перебувала у службовому відрядженні в іншому місті й нічого не купувала. Горнувши виписку далі, вона виявила зняття двадцяти однієї тисячі сімсот у банкоматі на вулиці, де жила свекруха. Пазл почав стрімко складатися в дуже потворну й моторошну картину нахабного злодійства.
Одинадцятого червня в ювелірному магазині зникли ще двадцять вісім тисяч вісімсот, хоча Марина давно не купувала собі прикрас. Восьмого числа невідомий любитель шопінгу витратив шістнадцять тисяч вісімсот у магазині жіночого одягу великих розмірів. Зважаючи на те, що сама Марина носила сорок четвертий розмір, сумніватися в особі таємного покупця вже не доводилося…
