Щойно втомлені пасажири неквапливо зайняли свої тісні крісла, як замкнений простір салону поступово наповнився рівним, заколисливим гулом потужних турбін, що прогрівалися перед польотом. Попереду був доволі пізній і, судячи з розрахункового часу, вкрай короткий нічний переліт, який зовсім не віщував жодних непередбачених сюрпризів чи емоційних потрясінь для зібраних людей. Переважна більшість пасажирів на борту цього звичайного комерційного лайнера просто хотіла трохи подрімати після важкого дня і якнайшвидше, без зайвих затримок, дістатися кінцевого пункту свого призначення.
У строкатому натовпі метушливих мандрівників помітно вирізнявся високий, напрочуд широкоплечий чоловік, одягнений у бездоганно випрасувану, сувору військову форму класичного оливкового кольору. Він розмірено крокував вузьким проходом із неймовірною, майже фізично відчутною внутрішньою впевненістю, мимоволі викликаючи в оточення певний підсвідомий трепет, хоча сам явно всіма силами намагався не привертати до своєї скромної персони зайвої уваги. Коротко й гранично ввічливо кивнувши привітним стюардесам біля входу, він напрочуд безшумно вмостився на своєму заздалегідь заброньованому місці, розташованому трохи ближче до геометричного центру величезного повітряного судна.
Трохи попереду від нього, буквально через кілька рядів крісел, розмістилася вельми доглянута пані років п’ятдесяти, чий неймовірно строгий, явно пошитий на замовлення дорогий діловий костюм усім своїм виглядом безапеляційно підкреслював високий соціальний статус власниці. Вона безперервно й відверто нервово теребила тонкий ремінець дизайнерської сумочки, що лежала в неї на колінах, раз у раз кидаючи навсібіч зневажливі, зверхні погляди, ніби прискіпливо вишукуючи потенційних порушників її дорогоцінного особистого комфорту. Невдовзі її чіпкий, холодний погляд, звиклий помічати найменші недосконалості цього недосконалого світу, зупинився на могутній постаті того самого військового, який саме в цю мить акуратно клав свою скромну ручну поклажу на містку верхню полицю.
Доглянуте обличчя заможної пасажирки миттєво спотворила неприваблива гримаса абсолютно неприхованої бридливої зневаги, що до невпізнання змінила її ретельно підкреслені дорогою косметикою аристократичні риси. Ледь помітно, але вельми отруйно всміхнувшись власним зверхнім думкам, вона демонстративно й із награною байдужістю втупилася в яскраво сяйливий екран свого флагманського смартфона останнього покоління, роблячи вигляд, що вкрай зайнята важливими справами. Тим часом меткі бортпровідники звично й професійно курсували довгим салоном, із черговими усмішками перевіряючи надійність кріплення багажу на полицях і загальну готовність усіх бортових систем до швидкого зльоту в нічне небо.
Щойно широкоплечий військовий плавно опустився у своє тісне пасажирське крісло, статусна пані трохи розвернулася впівоберта й нарочито голосно, щоб неодмінно почули всі сусіди, вимовила свою їдку, заздалегідь заготовлену думку. «Дивно, чому таких специфічних персон не садять у якусь окрему, ізольовану зону, адже ця дешева форма сьогодні взагалі нічого не означає в пристойному товаристві», — зневажливо фиркнула вона, ніби звертаючись до невидимої публіки. Сперте повітря тісного салону літака миттєво наелектризувалося від такої безпрецедентної безтактності, що повисла над головами нічого не підозрюючих людей невидимим важким грозовим фронтом, віщуючи бурю.
Випадкові оточуючі, які стали мимовільними свідками цієї негарної сцени, почали тривожно перезиратися, відчуваючи явний, липкий дискомфорт і зовсім не розуміючи, як саме слід правильно реагувати на такий нічим не спровокований агресивний випад із боку заможної особи. Чоловік у строгій формі повністю й цілковито проігнорував кинуту в його бік відверту шпильку, зберігаючи абсолютно кам’яний вираз обличчя й цілком спокійно, без жодного зайвого руху застібаючи свій тугий ремінь безпеки. Однак фраза, кинута зверхньою жінкою, не розчинилася безслідно в гулі турбін, а зависла в замкненому просторі фюзеляжу важкою, гнітючою хмарою напруження, змушуючи людей ніяково відводити очі в бік темних ілюмінаторів.
Жодна людина з присутніх поблизу так і не наважилася вголос осадити розперезану грубіянку, хоча її демонстративна поведінка здавалася всім присутнім глибоко обурливою, дикою й абсолютно недоречною в культурному суспільстві. Кому, перебуваючи при здоровому глузді, взагалі спаде на думку так нахабно й безцеремонно нападати на того, хто своєю бездоганною поведінкою не дав ані найменшого, навіть крихітного приводу для зародження будь-якого конфлікту? Проте втомлені за день пасажири, категорично не бажаючи вплутуватися в чужі чвари перед довгим нічним перельотом, воліли боягузливо відмовчатися, надійно сховавшись за екранами своїх гаджетів і сторінками глянцевих журналів.
За кілька хвилин важкий лайнер із оглушливим, таким, що закладало вуха, ревом відірвався від гладенької бетонки злітно-посадкової смуги, а те саме невидиме напруження й далі невідступно витало між вузькими рядами пасажирських крісел, мов густий туман.
Це липке, вкрай незручне відчуття загального збентеження було лише несміливим провісником тих неймовірних, глибоко трагічних подій, які згодом назавжди й глибоко вріжуться в пам’ять усіх мимовільних очевидців цього буденного рейсу. Щойно літак плавно набрав заявлену диспетчерами висоту і в салоні з мелодійним дзвоном згасло інформаційне табло з вимогою пристебнути ремені безпеки, агресивний настрій розбурханої скандальної пані лише багаторазово посилився, ніби живлячись чужим мовчанням.
Вона раз у раз роздратовано озиралася назад, щедро обдаровуючи спокійного військового, що сидів позаду, спопеляючими, сповненими неприхованої первісної злості поглядами, які виражали цілком безпідставний, категоричний соціальний осуд. Потім неспокійна жінка різко нахилилася до свого найближчого сусіда, безневинного літнього туриста, вбраного в безглузду строкату сорочку, і зашепотіла йому просто на вухо з виглядом змовниці, що ділиться страшною державною таємницею.
«Хіба це взагалі нормально в цивілізованому, сучасному суспільстві, адже таким грубим військовим на звичайних цивільних рейсах серед пристойних людей категорично не місце», — їдко й злобно шипіла вона, змушуючи свого випадкового співрозмовника буквально зіщулитися від напливу незручності…
