«Ти хвилюєшся більше, ніж я», — сміялася Аліса. «Я просто хочу бути ідеальним татом для нашого сина», — відповідав він.
У його словах більше не було холодного розрахунку, тільки щира турбота. Через тиждень почалися пологи.
Микола, незважаючи на свою витримку, помітно нервував, коли віз її в клініку. Він не відпускав її руку ні на секунду, підтримуючи і підбадьорюючи.
Коли в палаті пролунав перший крик маленького Віктора, Микола відчув, як щоками потекли сльози радості. Всі його колишні амбіції зблідли перед цим дивом.
«Він прекрасний», — промовив він, дбайливо приймаючи сина на руки. У цей момент він остаточно зрозумів, що знайшов свій справжній сенс життя.
У наступні місяці він став зразковим сім’янином, знаходячи час і для роботи, і для близьких.
Аліса же відкрила свою студію ландшафтного дизайну, успішно поєднуючи материнство і улюблену справу. Тетяна остаточно зникла з їхнього життя, усвідомивши, що її інтриги більше не мають сили.
Микола й Аліса часто гуляли у своєму саду з маленьким Віктором. Микола показував синові рослини, а Аліса з усмішкою спостерігала за ними. «Хто б міг подумати, що з тієї угоди виросте таке щастя», — зауважила вона.
«Це не угода, це життя», — відповів він, обіймаючи її. Їхня історія стала доказом того, що навіть після найважчих випробувань можна знайти шлях до світла і побудувати щось прекрасне. Віктор став їхнім спільним майбутнім, символом того, що любов завжди перемагає его.
Чи хотіли б ви, щоб я доповнив цю історію будь-якими новими деталями або, можливо, підготував візуальні описи інтер’єрів для ваших майбутніх публікацій?
Коментування закрито.