Він постійно й тривожно озирався назад, віддано чекав, поки важко захекані люди наздоженуть його по глибокому, пухкому снігу. Переконавшись, що вони невідступно йдуть слідом, пес знову з усіх своїх звіриних сил рвався вперед, до місця страшної трагедії.
Собака цілком безпомилково привів своїх односельців просто до небезпечного, чорніючого пролому в річковому льоду, де розігрувалася смертельна драма. Сергій на той час уже майже зовсім не рухався, дивом тримаючись за слизький край з останніх, остаточно танучих сил.
Чоловіки, що встигли вчасно, дуже швидко, неймовірно грамотно й гранично злагоджено зреагували на цю критичну, нетерпиму до зволікання ситуацію. Вони вкрай обережно лягли на потріскуючий лід, щоб рівномірно розподілити свою вагу й випадково не провалитися слідом за потопаючим.
Один із рятівників простягнув старому, що тонув, довгу, міцну палицю, вдало знайдену дорогою на засніженому річковому березі. Чоловіки тягли його з усіх своїх дужих селянських сил, ковзаючи підшитими валянками по припорошеному дрібним снігом слизькому льоду.
Лід під їхньою сукупною вагою загрозливо тріщав, готовий будь-якої миті проломитися й поглинути нових жертв, які прийшли на допомогу. Але завдяки їхнім неймовірно злагодженим і сміливим діям знесилений Сергій нарешті опинився на твердій, відносно безпечній поверхні.
Він лежав на снігу, жадібно хапаючи ротом морозне повітря й будучи зовсім не в змозі вимовити жодного слова великої вдячності. Його наскрізь мокрий одяг миттєво вкрився твердою крижаною кіркою, намертво скувавши все його ослабле, тремтяче в конвульсіях тіло.
Сусіди чудово розуміли, що рахунок іде на хвилини, і діяти далі треба максимально швидко, жорстко й дуже рішуче. Хтось із присутніх тут же швидко зняв із себе свою суху, теплу куртку й дбайливо накинув її на плечі врятованого сусіда.
Старого ретельно закутали, дуже обережно підняли на затерплі, неслухняні ноги й повільно повели в бік його рятівного рідного дому. Врятований рибалка, який перебував у стані найглибшого фізичного й морального шоку, майже зовсім не пам’ятав своєї неймовірно довгої зворотної дороги.
Його свідомість була щільно затуманена, а перед очима безперервно пливли темні кола від перенесеного, критично небезпечного переохолодження всього організму. Отямився він уже у своїй затишній, теплій кімнаті, лежачи на м’якому ліжку просто біля жарко натопленої, рідної цегляної печі….
