Олексій важко зітхнув, стягнув важку оправу, потер запалені від сяйва монітора очі й із сумом констатував, що йому просто нікуди й ні до кого поспішати. Його кохана дружина згоріла від скороминущої недуги кілька років тому, а їхня єдина донька тепер гризе граніт науки в далекому й гамірному мегаполісі. З гіркою усмішкою він розповів, що повертається в порожню гулку коробку квартири, де його зустрічають лише чорний екран телевізора та вічно голодний рудий кіт.
За його словами, присутність вічно метушливих людей у цьому гудячому офісі хоч якось заглушала ту чорну діру відчаю, що утворилася в його грудях. Він виклав цю сповідь рівним тоном, як давно задокументований факт, не намагаючись вичавити з вразливої слухачки ані краплі дешевого співчуття. Наташа розуміюче опустила очі: ділячи квадратні метри з холоднокровним убивцею, вона на власній шкурі пізнала весь жах дзвінкої мертвої тиші в стінах дому.
Тим часом її власний руйнівний задум складався в єдину картину зі скрупульозністю годинникового механізму, що не терпить ані найменшого поспіху. У своєму пекучому прагненні стерти благополуччя Ігоря на порох, вона рухалася мікроскопічними, але бездоганно вивіреними кроками до фінальної мети. Фундаментальним завданням було залізобетонно вирішити юридичний статус їхніх дизайнерських апартаментів, розташованих в елітному кварталі на центральному проспекті міста.
За всіма реєстрами ця розкішна нерухомість числилася за Наталею, оскільки слизький чоловік панічно боявся світити дорогі активи перед податковими органами. На світанку їхнього шлюбу вона сприймала це як атракціон нечуваної щедрості, але тепер пазл склався: він банально ховав крадене добро. Не відкладаючи справу в довгу шухляду, вона вирушила на платну консультацію до пробивної юристки на ім’я Анна, віддавши за прийом частину своєї скромної заначки.
Вивчивши документи, хватка юристка підтвердила: оскільки купівлю оплачено з легко доведених особистих заощаджень, Наташа є єдиною й повноправною власницею житла. Гроші на придбання цієї світлої квартири колись залишила їй покійна мати, що робило угоду кришталево чистою перед обличчям будь-якого правосуддя. На прощання Анна наполегливо порадила обзавестися хижим адвокатом на випадок, якщо притиснутий до стіни чоловік спробує відкусити шмат пирога в суді.
Пошук такого безкомпромісного фахівця з розлучних баталій узяла на себе енергійна Віра, підключивши зв’язки своєї бойової сестри Галини. Другим пунктом у списку на шляху до звільнення стояла ліквідація їхнього спільного банківського рахунку, відкритого ще в роки безхмарної юності. Основні мільйони шахрай Ігор крутив у нелегальному полі, але на цій картці для господарських потреб іще лишалися пристойні кошти.
Обравши нічим не примітний день, Наташа особисто зняла через касира основну суму, залишивши жалюгідний залишок для відводу очей. Ці життєво важливі купюри були негайно переведені на новий, засекречений рахунок в іншому банку, оформлений на її дівоче прізвище. Третій етап плану змушував її серце завмирати від жаху, адже передбачав прямий контакт із тим самим тіньовим босом, якого вона збиралася просвітити.
Згаданий у звітах Руслан Тагієв очікувано виявився фігурою неймовірно авторитетною й небезпечною, чиї контакти легко пробивалися через пошукові системи інтернету. Зібравши всю свою сміливість у кулак, вона набрала номер його розкішної приймальні з того самого одноразового кнопкового апарата з переходу. Коли вічно невдоволений Руслан зволив узяти слухавку, вона крижаним тоном рубонула з плеча: його довірений партнер Ігор цієї миті нахабно щурить із спільної каси…
