Вони були вкрай підозріливими й не довіряли абсолютно нікому у своєму оточенні.
Особливо їхні інстинкти могли загостритися після того жаху, який вони з нею вчинили. Дівчині треба було вигадати щось зовсім інше й неочевидне. Геніальна ідея прийшла зовсім несподівано, коли Лія випадково підслухала розмову двох жінок у місцевому автобусі.
Одна з попутниць голосно скаржилася, що ніяк не може нормально заснути вночі. Друга співрозмовниця наполегливо порадила їй дістати сильне снодійне зі старих запасів колишніх часів.
Казали, що від нього спиш як убита, навіть якщо зовсім поруч прогримить вибух. Ця мимохідна думка про снодійне стала справжнім осяянням для месниці. Лія згадала, що в тітчиній старій шафі лишалася недоторканою ціла аптечка з різними ліками.
Дівчина поспішила додому й ретельно перерила всі залишені медикаменти. Серед іншого вона знайшла два флакони сильного транквілізатора, який раніше часто призначали при тяжких неврозах. У кожному скляному пухирці залишалося рівно по п’ятдесят сильнодіючих таблеток.
Лія уважно прочитала інструкцію, де терапевтична доза становила всього одну-дві таблетки на ніч. Передозування препаратом викликало глибокий сон, сплутаність свідомості, а в особливо тяжких випадках — глибоку кому. Дівчина замислилася: якщо розчинити кілька десятків таких таблеток у пляшці міцного вина, цього буде досить?
Щоб гарантовано вимкнути чотирьох дорослих чоловіків, потрібна була воістину убивча доза. Тепер залишалося лише придумати елегантний спосіб змусити їх усе це випити.
Наступні два тижні Лія вкрай обережно спостерігала за відморозками, вивчаючи їхній щоденний графік. Вони з’являлися у своєму гаражі щодня близько другої години по полудні й проводили там час до пізнього вечора. Іноді бандити йшли у своїх темних справах, але завжди неодмінно поверталися до лігва.
Вона помітила одну дуже важливу й передбачувану деталь. Саме в п’ятниці ця компанія зазвичай напивалася особливо сильно, втрачаючи пильність.
Лія вирішила діяти в п’ятницю, сьомого березня, рівно через три тижні після нападу. Уранці того дня вона не пішла в артіль, заздалегідь сказавшись майстрові хворою. Натомість дівчина вирушила на місцевий ринок і купила три пляшки найдешевшого кріпленого вина «Солнцедар».
Це було солодке, густе пійло з дуже різким і специфічним ароматом. Такий насичений запах міг легко замаскувати будь-який сторонній хімічний присмак від таблеток.
Повернувшись додому, вона старанно розтовкла сотню таблеток транквілізатора на дрібний порошок і поділила його на три рівні частини. Лія обережно відкрила пляшки, всипала туди отруту й довго збовтувала рідину до повного розчинення осаду. Вино стало трохи каламутним, але не настільки, щоб це одразу впадало в око п’яній компанії.
Потім вона дуже щільно закупорила пляшки назад. Горлечка Лія спритно обмотала темною ізоляційною стрічкою, щоб візуально все виглядало так, ніби фабричну упаковку ніхто не відкривав…
