Укладаючи в сумочку стандартний набір з гаманця і телефону, вона на секунду завмерла зі зв’язкою ключів у руках. Підкоряючись дивному пориву, Лариса вирішила не брати з собою дублікат із совиним брелоком, який колись подарувала бабуся. Розсудивши, що після чаювання кавалер може напроситися до неї в гості, а своїх ключів у нього принципово немає, вона засунула зв’язку назад у кишеню сумки.
Рівно о другій годині дня пролунав пронизливий дзвінок домофона, і Лариса спустилася вниз. Біля парадної її вже очікував Гліб за кермом свого авто, але його усмішка більше була схожа на нервову судому. Шлях до Громадянки пройшов в абсолютному, дзвінкому мовчанні, що переривалося лише метушливим перемиканням радіостанцій.
Наречена хотіла поцікавитися причиною такої явної паніки, але гордо промовчала, надавши супутнику можливість порозумітися самому. Невдовзі вони припаркувалися біля старої панельки, де на четвертому поверсі мешкала Ніна Володимирівна. Ліфт передбачувано виявився зламаним, тому парі довелося крокувати брудними бетонними сходами.
У під’їзді панував стійкий і вельми неприємний аромат тушкованої капусти навпіл із вогкістю. Ледь чоловік натиснув на кнопку дзвінка, стулка відчинилася, немов господиня чергувала прямо біля вічка. На порозі виникла огрядна дама пенсійного віку, одягнена у вицвілий халат і жахливі стоптані капці.
Її сивіюче волосся було зібране в тугий пучок, а обличчя прикрашав вираз крайнього невдоволення з глибокими складками біля рота. Свекруха окинула гостю таким крижаним і оцінюючим поглядом, що у Лариси всередині все болісно стиснулося. Пробурчавши нечітке запрошення увійти, жінка тут же зникла в надрах своєї кухні.
Переступив поріг, дівчина поморщилася від важкого запаху залежалої білизни, котячого лотка і прокислої їжі. Вузький передпокій був заблокований масивною старою шафою, а на підлозі в безладі валялося вуличне взуття. Гліб винувато протиснувся вперед, жестом запрошуючи наречену пройти в головну кімнату.
Залишивши туфлі біля дверей, Лариса пройшла в крихітний зал, до відмови забитий антикварними меблями. У центрі височів стіл, покритий дешевою клейонкою, на якому сиротливо тулилися тарілка з пиріжками та чайний сервіз. Весь інтер’єр навівав стійке почуття туги, старості і абсолютної безвиході.
Зайнявши краєчок жорсткого стільця, дівчина зчепила пальці в замок, намагаючись угамувати внутрішнє тремтіння. Майбутній чоловік влаштувався по сусідству, постійно соваючись і відводячи очі вбік, явно не знаходячи собі місця. Невдовзі з’явилася господиня із заварником, із шумом поставила його на стіл і сіла прямо навпроти невістки.
Розливши гарячий напій і підсунувши тарілку з випічкою, Ніна Володимирівна влаштувала Ларисі справжній візуальний догляд у гробовій тиші. Нарешті, вона безцеремонно зажадала докладний звіт про місце роботи і розмір отримуваного окладу. Питання прозвучало настільки безтактно, що дівчина ледь не поперхнулася повітрям, але постаралася зберегти обличчя.
Взявши себе в руки, Лариса ввічливо повідомила про свою посаду в IT-сфері та гідно оплачувану працю. Однак літню даму розпливчаста відповідь не влаштувала, і вона в лоб зажадала назвати конкретну цифру. Дівчина моментально напружилася, але тут у жорсткий допит несміливо вклинився Гліб, попросивши матір збавити оберти.
Жінка обурено підтиснула тонкі губи, заявивши, що зобов’язана точно знати фінансові перспективи свого улюбленого синочка. Не дочекавшись суми, вона різко перескочила на тему родичів Лариси та їхнього поточного місцезнаходження. Дізнавшись про Житомир, свекруха тут же поцікавилася фактом надання регулярної матеріальної підтримки з їхнього боку.
Дівчина відчула, як всередині закипає глуха лють, але холодно відрізала, що подібні речі обговоренню не підлягають. Господиня торжествуюче хмикнула, зробивши висновок про бідність сватів, і перейшла до обговорення нерухомості. Цього разу Гліб радісно прийшов на допомогу, здавши інформацію про трикімнатні апартаменти в центрі.
Очі старенької хижо і жадібно блиснули при згадці такої елітної житлоплощі. Вона тут же почала безцеремонно випитувати, чи куплені метри самостійно, чи є щедрим подарунком. Почувши про бабусин спадок, свекруха протягнула багатозначне «а-а-а» і обмінялася з сином швидким, розуміючим поглядом.
Жінка безапеляційно заявила, що Ларисі дуже пощастило відхопити такого працьовитого хлопця з золотими руками, який вартий кращого житла. Дівчина проковтнула цю нахабність мовчки, тоді як Гліб посилено робив вигляд, що неймовірно захоплений поїданням сухого пиріжка. Слідом Ніна Володимирівна видала розлогу лекцію про те, що справжня сім’я зобов’язана безоплатно ділитися всіма благами і жити за принципом мушкетерів.
Подальша розмова більше нагадувала перехресний допит слідчого: обговорювалися терміни весілля і точні плани на народження дітей. Кожне поставлене запитання звучало як знущання, і Лариса відповідала все більш односкладовими і сухими фразами. Наречений зрідка подавав слабкий голос, намагаючись утихомирити матір, але його безвольне мекання зовсім не приносило бажаного ефекту.
Витерпівши рівно годину цього психологічного пресингу, Лариса рішуче піднялася і оголосила про відхід. Проводжаючи молодих до дверей, Ніна Володимирівна скривила кислу міну, але фальшиво запросила заглядати до неї частіше. Опинившись на свіжому повітрі і сівши в салон авто, виснажена дівчина з шумом видихнула напругу, що накопичилася.
Гліб завів двигун і подивився на свою супутницю неймовірно винуватим, собачим поглядом. Він спробував ніяково виправдати безтактність родички її похилим віком і зайвою прямолінійністю. Лариса саркастично перепитала про «трохи», зазначивши, що її буквально оцінювали як товар на м’ясному ринку.
Наречений почав завчено бубніти про материнську турботу і щирі переживання за його світле майбутнє. Дівчина залишила ці жалюгідні виправдання без відповіді і всю дорогу додому демонстративно зберігала мовчання. Коли автомобіль припаркувався біля під’їзду, вона мовчки покинула салон, навіть не удостоївши водія кивком на прощання.
Опинившись у рятівній самотності, Лариса скинула туфлі, рухнула на диван і прикрила очі руками. У голові наполегливо крутилися фрагменти жахливого чаювання і дивний, сповнений незрозумілої надії погляд Гліба. Було цілком очевидно, що цей спектакль мав певну приховану мету, до якої вона поки не могла докопатися.
Діставши смартфон, вона швидко написала Інні повідомлення про жахливе знайомство з майбутньою свекрухою. Подруга відповіла миттєво, порадивши бігти від цієї сімейки з усіх ніг, поки не стало занадто пізно. Лариса гірко усміхнулася, але не встигла відправити відповідь, оскільки гаджет вибухнув гучною треллю.
На екрані висвітився номер ненависної Ніни Володимирівни, і дівчина холоднокровно скинула вхідний виклик. Через пару хвилин апарат задзвонив знову, але і ця спроба була безжально відхилена. Потім у месенджер прилетіло благання від Гліба з проханням проявити поблажливість і вислухати його матір…
