Вільною лівою рукою вона судомно, у цілковитій паніці намагалася вхопитися за край столу, за спинку стільця, просто за порожнє повітря. Але пальці Аліни тримали її передпліччя, мов сталеві лещата, не даючи жодної найменшої можливості змінити заданий вектор ганебного руху. Максим, до цього переломного моменту бувши лише пасивним, нудьгуючим глядачем сімейної драми, що розгорталася, застиг як кам’яне ізваяние.
Він безглуздо стояв біля відчиненого холодильника з напіврозтуленим від подиву ротом, давно впустивши свій огризок у металеву мийку. Його лінивий, не звиклий до сильних стресів мозок, вочевидь, просто не міг достатньо швидко обробити цю неймовірну, сюрреалістичну нову картинку. Його тиха, вічно сидяча за комп’ютером, безневинна розумниця Аліна зараз фізично розправлялася з головним кошмаром і авторитетом його життя.
Вона неймовірно впевнено, гранично жорстко й абсолютно безкомпромісно, ніби викидаючи мішок зі старим смердючим сміттям, випроваджувала його владну матір із квартири. Цей принизливий марш-кидок відбувався просто через усю простору кімнату, невідворотно наближаючись до розчинених навстіж дверей у передпокій. Ця дика сцена зовсім не вкладалася в жодні звичні рамки його вузьких патріархальних уявлень про правильний устрій світу.
У його обмеженому світі істеричні жінки зазвичай лише голосно сперечаються, театрально плачуть, б’ють дешевий посуд об стіни, але ніколи не переходять до фізичного насильства. Вони вже точно ніколи в житті не діють із такою лячною, прорахованою холодною чоловічою силою й моторошною невідворотністю покарання. Тим часом Аліна продовжувала методично конвоювати свій верескливий тягар до вхідних дверей, не звертаючи жодної уваги на його жалюгідний опір.
Кожен крок розлюченої дівчини був математично вивіреним, ніби вона заздалегідь розрахувала в умі оптимальну траєкторію руху заставленою меблями кімнатою. Вони швидко проминули важку дубову книжкову шафу, потім шкіряний диван, на якому все ще були розкладені важливі робочі чернетки. Останньою перешкодою на їхньому шляху стала висока підлогова вішалка у вузькому передпокої, яку вони дивом не перекинули на ламінат.
Збоку все це божевільне дійство було напрочуд схоже на середньовічний суворий ритуал вигнання злої нечистої сили з проклятого дому. Тільки от замість срібного хреста, старого молитовника й святої води в цієї сучасної екзорцистки була лише її власна холодна, концентрована лють. Уже біля самих розчинених вхідних дверей, різко розвернувши Людмилу, що опиралася, обличчям до запиленої сходової клітки, Аліна нарешті перервала своє лячне мовчання.
Її підсівший від викиду адреналіну голос був дуже тихим, майже переходив у зміїне шипіння, від якого по спині бігли великі мурашки. Але кожне вимовлене нею крижане слово безжально впивалося в запалений розум слухачів, мов розпечена добіла тонка сталева голка. «Так, моя складна інтелектуальна робота для мене зараз у тисячу разів важливіша за вашу так звану токсичну родину».
«А вже тим більше ту паразитичну родину, де особисто ви й ваш великовіковий синочок уперто намагаєтеся зручніше вмоститися мені на шию». Із цими нищівними, сповненими презирства словами вона зробила свій останній, різкий, непохитний силовий жест, буквально виштовхуючи важку жінку за дерев’яний поріг квартири. Людмила, остаточно втративши залишки колишньої пихи, самовладання й рівноваги, клубком вилетіла на брудний гумовий килимок сходової клітки.
Опинившись на холодному, брудному бетоні під’їзду, вона незграбно змахнула обома руками в повітрі, намагаючись утриматися на ногах, але врешті важко осіла навпочіпки. І тільки побачивши свою всемогутню, недоторканну матір у такому жалюгідному, немислимо принизливому становищі, Максим нарешті отямився від свого глибокого ступору. Його холене, зазвичай бліде й спокійне обличчя миттєво побагровіло від раптово прилилої до пухких щік гарячої дурної крові.
«Ти що взагалі коїш, зовсім ненормальна!» — дико заревів він не своїм голосом, стискаючи кулаки й стрімголов кидаючись через усю кімнату до Аліни, що стояла у дверях. Розлючений чоловік з розгону спробував дуже грубо, по-чоловічому схопити свою крихку дружину за гострі, напружені плечі. Втім, цей агресивний жест був продиктований радше його цілковитою розгубленістю перед порушенням звичного сценарію, ніж реальним, усвідомленим бажанням завдати їй фізичної шкоди…
