Останньою волею полковника була передача однієї засушеної темно-червоної троянди письменниці Анні просто до Франції.
Отримавши цей незвичайний дар, жінка зрозуміла, що це був особливий знак визнання від її найстрашнішого союзника. Історія кривавої помсти остаточно перестала бути таємницею і перетворилася на вічну притчу про невідворотність покарання для будь-якого зла.
Ця легенда вчить того, що коли закон виявляється безсилим, із темних надр держави завжди виходять безжальні чистильники.
І щоразу, коли черговий впливовий злочинець уникає заслуженої відповідальності, люди неодмінно залишають гнівні коментарі в мережі. У цих словах завжди криється надія на те, що одного дня по такого негідника прийдуть ті самі вершителі іншої справедливості.
У таких настроях криється весь підсумок цієї складної історичної драми й вічна народна туга за невідворотним покаранням.
Ця туга за кривавою, але абсолютною справедливістю живе в людях завжди, передаючись із покоління в покоління. Саме вона інколи змушує державну систему згадувати про свою найжахливішу й найтаємнішу зброю — священне право на відплату.
