Краснов насупився, адже його не попереджали ні про які листи. Гліб напружився, Регіна перестала всміхатися, і в залі повисла напруга. Суддя взяла конверт і розкрила його неквапними рухами.
Вона почала читати, а тиша в залі ставала дедалі щільнішою, майже відчутною. Я спостерігала за трансформацією обличчя судді: професійний інтерес змінився подивом. Подив переріс у щось схоже на захоплення.
Вона дочитала до кінця, зняла окуляри, окинула поглядом присутніх і розреготалася. Вона не стримано хихикнула і не всміхнулася, а розсміялася від душі, до сліз. «Це найкраще, що я читала за двадцять років практики», — промовила вона, витираючи сльози, що виступили.
«Воістину, не варто недооцінювати тихих домогосподарок». Гліб схопився з місця, втрачаючи лиск. «Що там, що написано в цьому клятому листі?» — обурився він.
Суддя відкашлялася, знову наділа окуляри й почала читати. «Лист від Зої Андріївни Сіверцевої, цитую дослівно: „Шановна Галино Антонівно, останні два місяці я є офіційною інформаторкою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. Додаю засвідчену копію угоди про співпрацю зі слідством“».
«Мій чоловік, Гліб Ігорович Сіверцев, обвинувачується у відмиванні грошових коштів, одержаних незаконним шляхом через компанію „Сіверцев Девелопмент“ та афілійовані структури. Загальна сума відмитих коштів перевищує двісті мільйонів гривень». Повітря в залі, здавалося, загусло, а мертву тишу порушувало лише важке дихання Гліба.
«Це неможливо, — голос чоловіка зірвався на вереск. — Вона нічого не тямить у бізнесі, ви ж самі щойно це підтвердили!» «Продовжую цитувати, — незворушно промовила суддя, явно насолоджуючись моментом.
«Слідством установлено, що Г. І. Сіверцев систематично отримував готівкові кошти від тіньового угруповання, яке займається незаконним видобутком бурштину на Поліссі. Ці кошти легалізувалися через складну схему купівлі й продажу об’єктів нерухомості. Крім того, встановлено факти розкрадання коштів у власних партнерів по незаконному бізнесу».
«Викрадені суми витрачалися на особисті потреби, включно з дорогими подарунками коханці, Регіні Вікторівні Дороховій». Регіна зблідла як крейда, її рука судомно метнулася до злощасного кольє. «Далі, — вела суддя з неприхованим задоволенням, — мною надано слідству всі матеріали»…
