Меценат регулярно відвідував стіни рідної установи, організовуючи для сиріт навчальні курси з написання кодів та надихаючі лекції. Під час одного з таких заходів програміст натрапив на хлопця з до болю знайомою долею.
Цей підопічний страдав від аналогічної недуги суглобів і вважався покинутим при живих батьках. У сумному погляді цієї дитини меценат безпомилково розпізнав ту саму залізну волю і прагнення вижити, завдяки яким колись викарабкався сам.
Провівши серйозну сімейну раду з Соломією, подружжя прийняло одноголосне рішення оформити опіку над цим хлопчиком. Цей благородний вчинок зробив їхній союз ще більш згуртованим і гармонійним.
Богдан і Соломія окутали своїх нащадків непробивним куполом турботи, заохочуючи розвиток їхніх талантів. Їм вдалося вибудувати те саме ідеальне домашнє вогнище, про яке колишній дитбудівець марив довгими холодними ночами.
Через роки, відпочиваючи на веранді свого розкішного маєтку і милуючись нащадками, що граються на газоні, чоловік усвідомив свою абсолютну задоволеність долею. Ця людина власноруч написала сценарій свого тріумфу, зустріла щиру супутницю життя і заклала фундамент міцного роду, що базується на довірі.
Що стосується тих особистостей, які одного разу викинули його на узбіччя, а після спробували паразитувати на його банківських рахунках, то вони назавжди стерлися з його пам’яті. Богдан щиро відпустив колишні образи, зробивши висновок, що вищою формою помсти стане його власне процвітання, турбота про дітей і спонсорування тих, хто опинився в пастці злиднів.
Цей життєвий шлях служить яскравим доказом того, що колосальна працьовитість, щирі почуття і цілеспрямованість здатні сокрушити абсолютно будь-які бар’єри на шляху до мрії. Абсолютно будь-який індивідуум вільний викувати свою благополучну реальність, незважаючи на катастрофічність стартових позицій і відсутність підтримки.
